2-716/2009р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    29 квітня 2009 року                                           м. Лисичанськ

    Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

    головуючої судді                     Лизенко І.В.,

    при секретарі судового засідання           Паршиковій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення грошових коштів, що безпідставно утримуються, -

встановив:

   

    Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 18 вересня 2006 року він передав відповідачці грошові кошти у сумі 1500 грн., на підтвердження отримання яких останньою було видано розписку. Відповідачка зобов’язалася повернути кошти через два місяці, однак борг не повернула, в зв’язку із чим він був змушений звернутися до Лисичанського міського суду із позовом про стягнення суми боргу за договором позички. Рішенням Лисичанського міського суду від 19.05.2008 року, залишеним без змін ухвалою Луганського апеляційного суду від 23.07.2008 року, було встановлено факт отримання відповідачкою грошових коштів в розмірі 1500 грн., в задоволенні позову було відмовлено, оскільки не було укладено письмового договору позики, а розписка відповідачки від 18.09.2006 року не є доказом усного укладання такого договору. Оскільки інших підстав для передачі відповідачці грошових коштів в нього не було, жодних письмових договорів не укладалося, просив стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти, що безпідставно утримуються відповідачкою в розмірі 1500 грн.

    Позивач в судове засідання не з’явився, підтримав позовні вимоги, справу просив слухати в його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи, про що надав суду письмову заяву.

    Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, клопотань про розгляд справи за її відсутності не надала, про причину неявки суд не повідомила, тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України .  

    Судом досліджено наступні докази: копія рішення Лисичанського міського суду від 19 травня 2008 року у справі № НОМЕР_1 ; копія ухвали Апеляційного суду Луганської області від 23 липня 2008 року у справі № 22-2896; розписка відповідачки про отримання грошових коштів від 18.09.2008 року; оголошення про виклик позивачки в судове засідання; квитанції про сплату судових витрат.

    Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

    Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

    18 вересня 2006 року відповідачка отримала від позивача гроші у сумі 1500 гривень, про що написала відповідну розписку (а.с. 11).

Рішенням Лисичанського міського суду від 19.05.2008 року, залишеним без змін ухвалою Луганського апеляційного суду від 23.07.2008 року, було встановлено, що письмовий договір позики між сторонами не укладався (а.с. 7-8).    

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

    Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досугнуто згоди.

В судовому засіданні встановлено, що жодних договорів між позивачем та відповідачкою не укладалося, а надана суду розписка (а.с.11) не є доказом укладення усного договору, оскільки не містить договірних умов та зазначення мети з якою гроші передаються відповідачці.

Відповідачкою суду не надано доказів укладання будь якого договору із позивачем.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в розмірі 1500 грн. отримані 18.09.2006 року відповідачкою від позивача без достатніх правових підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно.  

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки рішення прийнято на користь позивача, з відповідачки на його користь у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають також стягненню сплачені відповідно до квитанцій судовий збір в розмірі 51 грн. (а.с. 1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн. (а.с. 2)

На підставі викладеного, ст. ст. 638, 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення грошових коштів, що безпідставно утримуються задовольнити повністю.

    Стягнути з   ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  грошові кошти, що безпідставно утримуються в розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок, судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

  Заочне рішення може бути переглянуте Лисичанським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

  У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.

            Суддя: