Судове рішення 2а-395-2009 від 27.04.2010

Судове рішення #5223618

Справа 2а- 395-2009 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 травня 2009 року Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

Головуючої – судді Маловічко З.О.

При секретарі - Масляк О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, що діє за дорученням в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності та стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності, суд,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (УПСЗН) про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми компенсації у разі встановлення інвалідності та стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності в сумі 13610 грн. 40 коп.

В судове засідання сторони не з*явилися, про час, день та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомив.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Відповідач направив заяву про розгляд справи у його відсутності, позов не визнав, вказуючи, що компенсація була виплачена згідно з вимогами законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 7 грудня 2007 року позивачу була вперше встановлена ІІІ група інвалідності, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.6, 9-10).

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами, виплачується одноразова компенсація у розмірах: інвалідам 1 групи – 60 мінімальних заробітних плат; 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат; 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної зарплати, яка склалася на момент встановлення інвалідності. Таким чином позивачу повинна бути виплачена компенсація у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати. Позивачу фактично була виплачена компенсація в розмірі 189 грн. 60 коп. На момент встановлення позивачу групи інвалідності встановлений законодавством розмір мінімальної зарплати становив з жовтня 2007 року – 460 грн. на місяць.

Обгрунтовуючи свої доводи у виплаті різниці у компенсаціях з урахуванням вищенаведених розмірів мінімальної зарплати, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 р. “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка визначає розміри одноразової компенсації інвалідам 1 групи – 379 грн. 30 коп; 2 групи – 284 грн. 40 коп; 3 групи – 189 грн. 60 коп.

Суд вважає, що відповідно до ст.8,19,22,92 Конституції України, постанови Кабінету Міністрів України не можуть змінювати закони, які регулюють соціальне забезпечення і застосовують тільки в частині, що не суперечить цим законам.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 09 липня 2007 року є неконституційними нормативні акти, які в 2007 році обмежували соціальну допомогу громадянам. Таким чином, постанова КМУ №836 не підлягає застосуванню при розгляді цієї справи.

Суд вважає, що розмір недоотриманої суми компенсації разі встановлення інвалідності позивачу становить: 460 грн. х 30 = 13800 грн. Таким чином, розмір недоотриманої суми компенсації позивачем становить: 13800 грн. – 189 грн. 60 коп. = 13610 грн. 40 коп.

На підставі ст.. 8, 19, 22, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року., керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності та стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації у разі встановленнія інвалідності задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради у виплаті ОСОБА_2 недоотриманої суми компенсації у разі встановлення інвалідності.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоотриману суму одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності в сумі 13610 (тринадцять тисяч шісот десять) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 травня 2009 р.

Повний текст постанови складений 25 травня 2009 р.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дебальцівський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дебальцівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дебальцевського

міського суду ОСОБА_3.