Справа № 22ц -6285/08
Головуючий в 1-й інстанції - Янжула С. А.
Категорія - 26
Доповідач - Волошин М. П.
УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.І.
суддів - Волошина М. П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську (далі - відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
У травні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що тривалий час він працював в ВАТ „Павлоградвугілля". Згідно довідки МСЕК від 27 серпня 2003 року йому встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 45%, а також 3 група інвалідності - безстроково. Ушкодженням здоров'я йому заподіяно моральну шкоду, на відшкодування якої він просив стягнути з відповідача 105 000 грн.
Рішенням Першотравенського міського суду від 18 червня 2008 року позовні вимоги задоволенні частково, стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 в рахунок моральної шкоди 25 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення Фонду просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову позивачеві в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що - ОСОБА_1. тривалий час працював в тяжких та шкідливих підземних
умовах вугільної промисловості на підприємстві ВАТ „Павлоградвугілля" на різних посадах, де втратив професійну працездатність.
Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, що була чинною до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" та Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання втрати працездатності, зокрема виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Висновком МСЕК від 27 серпня 2003 року позивачу первинно встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності - безстроково. У зв'язку з набутою інвалідністю порушено звичний спосіб життя позивача. Цим обставинам суд дав правильну оцінку та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що позивачу було спричинено моральну шкоду у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві у період його трудової діяльності. Доводи відповідача, що суд при прийнятті рішення не врахував вимог Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року та Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" безпідставні, оскільки дія Закону в частині відшкодування моральної шкоди застрахованих і членам їх сімей, на правовідносини сторін не поширюється.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набуття чинності Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", так і Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набуття ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку зі сплати такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди.
Розмір моральної шкоди визначено судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 p., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали. Суд при визначенні розміру спричиненої позивачу з боку відповідача моральної шкоди врахував, що вперше позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності, суд врахував фізичні і моральні страждання позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини у справі, наслідки, що настали.
Однак згідно з матеріалами справи визначена судом сума відшкодування моральної шкоди - 25 000 грн. не відповідає важкості перенесених страждань позивача та ступеню втрати ним працездатності, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суму відшкодування належить зменшити до 12 000 грн.
В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 303, п.3 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК
України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську задовольнити частково.
Змінити рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2008 року, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Першотравенську на користь ОСОБА_1 до 12 000 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.