№ 2а - 315 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 р. Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Кобаль М.І.
при секретар. ОСОБА_1
за участю позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Н.А.ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарську справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарському районі Донецької області про перерахунок пенсії у відповідності зі ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
30.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що він є інвалідом 3-ої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами в зоні відчуження, у зв’язку з чим перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області і отримує щомісячну пенсію, але вважає що він щомісячно не дотримує пенсію у зв’язку з тим, що її фактичний розмір не відповідає ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок „Чорнобильської катастрофи”, згідно якої розмір пенсії для інвалідів 3-ої групи, відносно яких встановлено причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 цього ж Закону особам, віднесеним до 1-ої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю, зокрема, інвалідам 3-ої групи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. У зв’язку з тим, що фактичний розмір пенсії, що йому виплачувалась, був значно меншим він звернувся з заявою до відповідача, але отримав відмову, тому був змушений звернутись з позовом до суду. Просив суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області в перерахунку пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії по інвалідності з 01.11.2006р. відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 цієї ж статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому вважає, що ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій, у тому числі і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, крім того, представник відповідача зазначила, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002р. (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 894 від 13.07.2004р. з 01.09.2004р.), яка прийнята на виконання вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, провадиться виходячи з розміру 19,91 грн. (з 01.09.2004р. - 22,30 грн.), постановою Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005р. вказані розміри пенсій збільшено в 3,5 рази (учасникам ліквідації аварії в 1986р.) та в 2,5 рази (іншим учасникам ліквідації аварії), тому вважає, що ними не порушено прав позивача. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить (віднесений) до 1-ої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Б № 395563 від 07.11.2000 р.; позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач відмовив позивачу у призначенні державної та додаткової пенсії по інвалідності у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N1058-4, який вiдповiдно до його преамбули визначає принципи, засади i механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку i виплати пенсій. Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсiя вiдповiдно до Закону України «Про пенсiйне забезпечення» (крім соцiальних пенсiй) або була призначена пенсiя (щомiсячне довiчне утримання) за iншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсiйне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсiю (щомiсячне довiчне грошове утримання) з iнших джерел. Право вибору пенсiйних виплат передбачене статтею 10 вищезазначеного Закону, i означає, що особi, яка має одночасне право на рiзнi види пенсій: за віком, по iнвалiдностi, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один iз цих видiв пенсій за її вибором. Особi, яка має право на довiчну пенсiю, призначається один з видiв довiчної пенсії за її вибором.
В п.13 Прикiнцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» передбачено, що у разi, коли особа має право на отримання пенсiї, у тому числi вiдповiдно до Закону України "Про статус i соцiальний захист ромадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її вибором. При цьому рiзниця мiж розмiром пенсiї, на який має право особа вiдповiдно до зазначених законодавчих aктів, та розмiром пенсiї iз солiдарної системи вiдповiдно до цього Закону фiнансується за рахунок коштiв Державного бюджету України.
Основнi положення щодо реалiзацiї конституцiйного права громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соцiального захисту потерпiлого населення, визначенi Законом України «Про статус i соцiальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» (надалi спецiальний закон), оскiльки вiдповiдно до cт. 50 Конституцiї України кожен має право на безпечне для життя i здоров' я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Роздiл 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсiй i компенсацiй особам, вiднесеним до категорiй 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього роздiлу визначає пенсiї особам, вiднесеним до вказаних категорiй у виглядi: а) державної пенсiї; 6) додаткової пенсiї за шкоду, заподiяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Приписами зазначеної cтатті встановлено, що з 1 сiчня 2007 року максимальний розмiр пенсiї або щомiсячного довiчного грошового утримання (з урахуванням надбавок, пiдвищень, додаткових пенсiй, цiльової грошової допомоги та пенсiй за особливi заслуги перед Україною та інших доплат до пенсiй, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках вiдповiдно до цього 3акону не може перевищувати 12 мiнiмальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини 1 cтатті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування", на мiсяць згiдно iз Законом № 489-5 вiд 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмiр визначений даною статтею для пенсiй призначених у 2006 poцi вiдповiдно до Закону № 3235-15 вiд 20 грудня 2005 року.
Стаття 50 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеннм до категорії 1, призначаєься щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у вiдповiдних розмiрах, зокрема iнвалiдам 3 групи – 50 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за віком. Виплата зазначеної пенсiї вiдповiдно до статтi 53 даного закону здійснюється повнiстю незалежно вiд заробiтку, пенсії чи iншого доходу. Нормами статтi 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» визначенi пiдстави та умови призначення державних пенсiй особам, вiднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначенi норми розповсюджуються на позивача як вiднесеного до категорії 1.
Частина четверта cтaттi 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсiй для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 гpyпi iнвалiдностi - 6 мiнiмальних пенсiй за віком, тобто, даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмiр державних пенсiй. Таким чином, якщо нормами cтатті 49 спецiального закону передбачений максимальний розмiр, то частиною 4 статі 54 даного закону нижчий розмiр державної пенсіi для iнвалiдiв, вiднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи.
Посилання представника вiдповiдача на частину 5 cтатті 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Міністрів України, внаслiдок чого вiдповідач при визначені розміру пенсії позивачу керувався розмiром 19,91 грн. та 22,30 грн., що визначенi постановою Кабiнету Міністрів України «Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорім пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» вiд 3 сiчня 2002 року № 1 (зi змiнами внесеними постановою № 895 вiд 13 липня 2004 року), суд не приймає, оскiльки ототожнювати порядок i розмiр в силу рiзного правового навантаження цих значень неможливо.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалiзацiї державою конституцiйної гарантії громадян на достатнiй житrєвий piвень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» вiд 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України "Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гapaнтії" вiд 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згiдно cтaттi 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числi мiнiмального розмiру пенсiї за віком, який вiдповiдно до cтаттi 28 Закону Україн "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" встановлюється у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначеного законом. Частиною 3 cтаттi 4 даного Закону (в редакцiї Закону № 2505-4 вiд 25 березня 2005 р., що дiє з 31 березня 2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто вiдноситься до основних соцiальних i демографiчних груп населения, щороку затверджується Верховною Радою України в законi про Державний бюджет України на вiдповiдний pік.
Прожитковий мінімум на 2009 piк вiдповiдно до cтатті 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009piк" на одну особу, яка втратила працездатнiсть в розрахунку на мiсяць складає з 01.01.2009р. – 498 грн.
Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 piк", що набрав чинностi з 1 сiчня 2009 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатнiсть з 1 сiчня – 498 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мiнiмального розмiру пенсiї за віком вiдповiдно до абзацу першого частини 1 cтаттi 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» з 1 квiтня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатнiсть, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн. Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслiдок Чорнобильської катастрофи, 1 кaтeгopiї, нижчий розмiр державної та додаткової пенсiї повинен розраховуватися, виходячи iз наведених розмiрiв.
Позицiя відповідача грунтується виключно на постановах Кабiнету Міністрів України, огляд яких не пiдтверджує їх доводи (йдеться виключно за перiод 2006 - 2007 p.р.) стосовно того, що будь-яким iз них визначений мiнiмальний розмiр пенсії за віком для встановлення нижчого рiвня пенсiї, у тому числi iнвалiдам, внаслiдок захворювання вiд aваpii на ЧАЕС, тому суд не приймає доводи вiдповiдача, враховуючи недоведність приписiв зазначених постанов до спiрних вiдносин, а також з огляду на положення принципу законностi (п.п.2-4 ст. 9 Кодексу адмiнiстративного судочинства України). Обгрунтування представником вiдповiдача своєї позицiї посиланням на постанови Кабiнету Mіністрів України вiд 03 сiчня 2002 р. №1 та вiд 28 березня 2002 р. № 374 спростовується також приписами пункту 1 та 6 статтi 92 Конституцii України, cтаті 71 спецiального закону, вiдповiдно до якого дiя його положень не може призупинятися iншими законами, крім законiв про внесення змiн до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статтi 4, пунктом 2 частини 1 статтi 8 та пунктами 13, 16 Прикiнцевих Положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсiйного забезпечення визначаються виключно законами про пенсiйне забезпечення. До приведення законодавства України у вiдповiднicть iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" закони України та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Закону.
В рішенні Конституцiйного Суду України № 8-рп/2005 вiд 11 жовтня 2005р., яке стосується реалізації права громадян на соціальний захист, зазначено, що неприпустимо обмеження конституцiйного права громадян на достатнiй життевий pівень, а також сформулювано правову позицiю, згiдно з якою Конституцiя та закони України відокремлюють певнi категорії громадян України, що потребують додаткових гарантiй соцiального захисту з боку держави, до них зокрема належать громадяни, яким пенсiя призначається за спецiальними законами.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соцiальної допомоги i необхiдною складовою конституцiйного права на достатнiй життєвий piвень, тому звуження змiсту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законiв або внесення змiн до чинних законiв за статтею 22 Конституції України не допускається. Конституцiйнi принципи, на яких базується здiйснення прав i свобод людини i громадянина в Україні, включаючи і право на пенсiйне забезпечення, передбаченi статтями 1, 3, частиною 2 cтатті 6, статтею 8, частиною 2 статтi 19, статтями 22, 23, частиною 1 cтатті 24 Конституцiї України, набуте у сферi пенсiйного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантiєю забезпечення державою даного права є: виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закрiпленого як статтею 8 Конституцiї України, так i статтею 8 Кодексу адмiнiстративного судочинства України.
Таким чином, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області щодо виплати пенсiй позивачу (державної та додаткової) у розмiрах менших вiд шести мiнiмальних пенсiй за віком є неправомiрними, оскiлькн не вiдповiдають вимогам частини 4 cтаттi 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шахтарському районі про перерахунок пенсії задовільнити.
Визнати неправомірним відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ про перерахунок пенсії по ІІІ -ій групі інвалідності з 01.11. 2006 року згідно ст. ст.. 49,50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарськ провести перерахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії по ІІІ- ій групі інвалідності ОСОБА_2 із розрахунку мінімальної пенсії по віку, тобто по нормам встановленим ст..50,ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006 року .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Кобаль