Судове рішення #5220915

                                                                                                   Копія

Справа № 1 – 272 - 2009 року

                                                                   В И Р О К

І М ’Я М      У К Р А Ї Н И

   

 18 червня  2009  року           Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого –       судді    Денисюка В.В.

               при секретарі                       Годік Л.С.

               з участю прокурора             Печенюк Л.М.

     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_3,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого експедитором у приватного підприємця ОСОБА_2,  не судимого в силу ст. 89 КК України,  

по ч. 2 ст. 185  КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, не судимого,

по ч. 2 ст. 185  КК України

В С Т А Н О В И В :

 Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 21 березня 2009 року в період часу з 21 год. 30 хв. по 21 год. 50 хв. в с. Паланка Уманського району Черкаської області, за попередньою змовою, діючи умисно, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли на територію лісорозсадника ДП «Уманське лісове господарство», яке розташоване поблизу с. Синиця Христинівського району Черкаської області на землях Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, звідки таємно викрали: 6 саджанців туї колоновидної вартістю 152 грн. за один саджанець на суму 912 грн.; 14 саджанців самшиту вічнозеленого вартістю 25 грн. за один саджанець на суму 350 грн.; 4 саджанці персика вартістю 36 грн. за один саджанець на суму 144 грн., чим заподіяли ДП  «Уманське лісове господарство» матеріальної шкоди на загальну суму 1406 грн., що в 4,6 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, виходячи з розрахунку 302,5 грн. неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що був на момент вчинення злочину.

ОСОБА_1  1 квітня 2009 року в період часу з 22 години 30 хвилин по 22 годину 50 хвилин в с. Паланка Уманського району Черкаської області, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, проник на територію лісорозсадника ДП «Уманське лісове господарство», яке розташоване поблизу с. Синиця Христинівського району Черкаської

2.

області на землях Паланської сільської ради, звідки таємно, повторно викрав 7 саджанців туї колоновидної вартістю 152 грн. за один саджанець, чим заподіяв ДП «Уманське лісове господарство» матеріальної шкоди на загальну суму 1064 грн., що в 3,5 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, виходячи з розрахунку 302,5  грн. неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що був на момент вчинення злочину.

У судовому засіданні   ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що він знав, що на території лісорозсадника, що розташований за с. Синиця Христинівського району Черкаської області на землях Паланської сільської ради Уманського району, вирощують саджанці різних культур, в тому числі самшиту і туї. В нього виникла думка вчинити крадіжку саджанців з лісорозсадника. 21 березня 2009 року увечері він пішов до ОСОБА_3 та запропонував йому вчинити з ним крадіжку. Близько 20 год. він прийшов до нього і під час розмови запропонував йому вчинити крадіжку саджанців, на що той погодився. Він взяв у себе вдома лопату та велику тряпчану сумку спортивного типу і вони вдвох пішли в напрямку лісорозсадника. З дому вийшли близько 21 години і до лісорозсадника прийшли десь о 21 год. 30 хв., сторожів чи інших осіб вони не бачили. Намагалися діяти таємно, щоб не привернути нічиєї уваги і щоб їх ніхто не побачив. Підійшовши до місця, де росли саджанці різних культур, вони стали їх викопувати і копали по черзі саджанці, які хотіли викрасти. Олексій викопав собі три саджанці туї, вісім саджанців самшиту та два саджанці персика. Він же собі накопав таких же саджанців, а саме: три туї, шість самшиту та два персика. Всі саджанці склали до сумки та пішли додому приблизно о 21 год. 50 хв. Вони прийшли додому до ОСОБА_3 і там розділили викрадене. Прийшовши додому, він залишив саджанці на ніч біля господарських споруд, а наступного дня вранці теща та дружина запитали у нього, де він взяв саджанці, на що він відповів, що це не їх справа, так як не хотів, щоб вони знали, що саджанці крадені. Згодом вони посадили саджанці, а де подів свої саджанці ОСОБА_3, він не знає, так як після того з ним не спілкувався. Через деякий час, коли про крадіжку саджанців, яку вчинив з ОСОБА_3, ніяких чуток не було, він вирішив піти до лісорозсадника і викрасти звідти ще декілька саджанців туї, щоб посадити десь біля будинку. Увечері 1 квітня 2009 року він сказав дружині, що піде до магазину за пивом, а сам, вийшовши з дому близько 22 години, взяв із собою лопату без держака та мішок. Прибувши на місце, він впевнився, що поблизу охоронців  не має, швидко викопав з ділянки біля будівлі контори лісорозсадника 7 саджанців туї і після цього зразу пішов додому.  Прийшовши додому, він викрадені саджанці поклав у погребі, а наступного дня на запитання дружини та тещі, де він взяв їх, відповів, що дістав, не вдаючись у подробиці. Викрадені саджанці планував у вільний час посадити вдома.

      У судовому засіданні  ОСОБА_3 вину  у чиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 21 березня 2009 року увечері він знаходився вдома і близько 20 год.  до нього прийшов його односельчанин ОСОБА_1 Під час розмови ОСОБА_1 запропонував йому вчинити крадіжку саджанців з лісорозсадника. Він не хотів погоджуватись, вагався, але потім згадав, що місцевій жительці на ім’я Леся потрібні саджанці туї чи самшиту. Тому врешті погодився на його пропозицію та вирішив, що саджанці, які викраде, продасть Лесі. Вдома взяв лопату та сумку і вони вдвох пішли в напрямку лісорозсадника, куди прийшли  приблизно о 21 год. 30 хв. Сторожів не бачили, але намагалися діяти таємно. Підійшовши до місця, де росли саджанці різних культур, стали їх викопувати. Копали по черзі і сам собі. Особисто він викопав собі три саджанці туї, вісім саджанців самшиту та два саджанці персика. Анатолій також накопав собі саджанців, які склали до сумки та пішли додому близько 21 год. 50 хв. Коли прийшли до нього додому, то там розділили викрадене і ОСОБА_1, сказавши йому, щоб він нікому про крадіжку не розповідав, пішов

до себе додому. Наступного дня він в домоволодінні посадив два персика, а взявши  саджанці самшиту  в кількості 8 штук,  пішов до місця проживання Лесі, де була вона та її мама, та запропонував їй купити саджанці за 60 грн., на що вона погодилась та винесла

3.

йому гроші. При цьому він їй сказав, що у нього є ще три саджанці туї і вона сказала, щоб він також їх приніс та вона їх купить. Наступного дня  приніс Лесі саджанці туї, за які вона заплатила 40 грн.  Гроші в сумі 100 грн. витратив на  придбання продуктів харчування. Про крадіжку саджанців нікому не розповідав, в тому числі  Лесі та її мамі, сказавши їм, що просто дістав.  

    Винність підсудних у вчиненому злочині, крім їх пояснень у судовому засіданні,  підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що на території лісорозсадника вони вирощують саджанці самшиту вічнозеленого, туї колоновидної, персика, ялинок. Кожного місяця вони проводять перевірку полів і ділянок, де ростуть саджанці культур. 3 квітня 2009 року він з іншими працівниками при перевірці полів і саджанців виявив, що невідомими особами було викопано саджанці туї, персика та самшиту, про що повідомив головного лісничого та Уманський РВ УВМС.

Згідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому з’ясовано, що підсудні правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи   в апеляційному порядку.

 Дії   ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії  ОСОБА_3 суд кваліфікує по ч. 2 ст. 185  КК України –  таємне  викрадення чужого майна ( крадіжка ), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, які щиро розкаялись у вчиненому, добровільно відшкодували заподіяні збитки.

 ОСОБА_1 за місцем проживання  та роботи характеризується позитивно, ОСОБА_3  за місцем проживання характеризується позитивно.

 Суд, приймаючи до уваги щире каяття підсудних, добровільне відшкодування заподіяних збитків, тому вважає, що при призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі можливо застосувати ст. 75 КК України.

Представник цивільного позивача ОСОБА_5 від заявленого ними цивільного позову відмовився, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повністю відшкодували заподіяні збитки.

 Речові докази по справі: 13 саджанців туї, 14 саджанців самшиту, 3 саджанці персика під час досудового слідства повернуто  ДП «Уманське лісове господарство».

 Дві  лопати, сумку  і мішок, які визнані знаряддям вчинення злочину - знищити.            

 

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д ИВ:

    Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185  КК України і призначити йому покарання у виді 3 років       позбавлення волі.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  1 рік 6 місяців.          

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати  ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;   періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним  ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років                            позбавлення волі.

4.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком   1 рік.          

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання;  періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_3  до вступу вироку у законну силу залишити підписка про невиїзд.

  Речові докази по справі: 13 саджанців туї, 14 саджанців самшиту, 3 саджанці персика під час досудового слідства повернуто ДП «Уманське лісове господарство».

 Дві  лопати, сумку  і мішок, які визнані знаряддям вчинення   злочину - знищити.            

             Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляції  в 15-добовий  строк з дня проголошення вироку через Уманський  міськрайонний суд.

 

                                                               СУДДЯ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація