КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/8300/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Київській області від 18.02.2015 №374 в частині звільнення його з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Київській області від 16.03.2015 №146 о/с в частині звільнення його з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

- зобов'язати відповідачів поновити на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області з моменту звільнення;

- зобов'язати Ірпінський міський відділ (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області виплатити грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день фактичного поновлення на посаді.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління МВС України в Київській області подало апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Позивач та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 11 вересня 2014 року проходив службу на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 18.02.2015 №374 за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, підпунктів 3.3 та 4.1 Наказу МВС України №155-2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», вимог керівництва МВС України та Головного управління щодо недопущення фактів порушення дисципліни та законності, що призвело до надзвичайної події, а саме: одержання хабара в особливо великому розмірі, наказано начальника сектора дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_2 звільнити з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 16.03.2015 №146 о/с «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_2 (НОМЕР_1), начальника сектора дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області, встановивши щомісячну премію за лютий 2015 року - 63%, за березень 2015 року - 0%, 24 березня 2015 року; вислуга років на день звільнення складає: календарна - 14 років 03 місяці 00 днів, пільгова - 16 років 09 місяців 23 дні.

Підставою для винесення вищезазначених наказів стали висновки службового розслідування за фактом порушення прокуратурою Київської області кримінальної справи відносно позивача, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

Вважаючи протиправними вказані накази позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу за порушення дисципліни звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) (далі Положення №114).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУМВС України в Київській області 18.02.2015, 09.02.2015 до Головного управління з чергової частини Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області надійшло повідомлення про те, що цього ж дня близько о 20.00 працівниками прокуратури Київської області спільно з працівниками СБ України у ході супроводження кримінального провадження №42015110000000038, розпочатого 30.01.2015 по факту готування до одержання працівником правоохоронного органу неправомірної вигоди поєднаного з вимаганням, затримані начальник СДІМ Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області майор міліції ОСОБА_2, та дільничний інспектор міліції цього ж сектора, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 14, частиною третьою статті 368 КК України. У ході службового розслідування позивач згідно статті 63 Конституції України надавати пояснення відмовився.

Згідну пункту 2 висновку вказаного службового розслідування за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, п.п. 3.3 та 4.1 наказу МВСУ №155-2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», вимог керівництва МВСУ та Головного управління щодо недопущення фактів порушення дисципліни та законності, що призвело до надзвичайної події, а саме: одержання хабара в особливо великому розмірі, вирішено звільнити ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для висновку про порушення позивачем вимог службової та професійної етики, нехтування в інтересах служби, стали обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про міліцію» звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.

За пунктом 67 Положення №114 особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2015 у справі №757/4595/15-к відносно позивача як підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року у справі №757/4864/15-к відсторонено підозрюваного ОСОБА_2 від посади начальника сектора дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ (обслуговування м. Ірпінь та Буча) ГУ МВС України у Київській області строком на 2 місяці.

Отже, на час проведення службового розслідування позивачу обрано міру запобіжного заходу.

Згідно пункту 8 статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» звільнення з органів внутрішніх справ - є видом дисциплінарного стягнення.

Згідно із положеннями статті 14 вказаного Закону з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

В Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 року №9-рп/99 визначено, що кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Проте, приймаючи спірні накази про звільнення позивача, відповідачі виходили з того, що факт одержання позивачем хабара встановлено службовим розслідуванням, при цьому не врахували, що такий факт вважається доведеним (а саме чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою), якщо він встановлений обвинувальним вироком суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Такі процесуальні документи на день прийняття наказів про звільнення були відсутні.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, особа, щодо якої проводиться службове розслідування, порушено кримінальну справ, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат. В даному випадку, замість відсторонення позивача від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування та вирішення кримінальної справи по суті, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, підставою для чого стало порушення саме службової дисципліни, невиконання своїх службових обов'язків, що призвело до настання цієї надзвичайної події.

Відповідно, звільнення позивача з органів внутрішніх справ є неправомірним та здійснено із порушенням порядку проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ та накладання дисциплінарних стягнень, тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 №499 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №205/14896) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі Інструкція №499).

Пунктом 3.5 вказаної Інструкції передбачена виплата грошового забезпечення особам, відстороненим від виконання службових обов'язків.

Так, особа рядового і начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та інших надбавок і доплат. Рішення про відсторонення особи від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення її на посаду, шляхом видання письмового наказу (пп. 3.5.1).

Особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік (підпункт 3.5.2).

Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, з наступного дня після відсторонення від посад за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років (підпункт 3.5.3).

Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відповідно до яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту. У разі якщо до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відсторонених від посад, яких утримували під вартою, обрано інший запобіжний захід, а не утримання під вартою, з дня прибуття до органу (підрозділу) внутрішніх справ і до дня отримання повідомлення суду про набрання вироком законної сили про засудження особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до позбавлення волі грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 цього розділу (підпункт 3.5.4).

Тобто, у разі відсторонення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України та взяття її під варту, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня її арешту та поновлюється після обрання іншого запобіжного заходу. При цьому така виплата здійснюється за період з дня прибуття до органу (підрозділу) внутрішніх справ особи і до дня отримання повідомлення суду про набрання вироком законної сили про засудження особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до позбавлення волі.

Як було зазначено, позивачу було обрано запобіжний захід у вигляду домашнього арешту, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що стягненню в даному проваджені підлягає грошове забезпечення з моменту звільнення та до фактичного поновлення на посаді.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з метою належного способу захисту порушених прав позивача необхідно поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 14.12.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.