Справа № 2-2365/09

    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 11 червня     2009 року                                   місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді  Груіцької Л.О., при секретарі     Панасюк К.П., за участю позивачки ОСОБА_1,     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1,  до ОСОБА_2,  Страхової компанії ОАО УСК «Дженерал Гарант»,  ДП «ЮТЕМ –Транссервіс» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

28.01.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,  Страхової компанії ОАО УСК «Дженерал Гарант»,  ДП «ЮТЕМ –Транссервіс» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.  

08.05.2009 року  ОСОБА_1  позов уточнила.

           В обґрунтування позову вказала  на те, що 25 вересня  2008 року о 20 годині 00 хв. у результаті ДТП з вини водія   ОСОБА_2, який керував автомобілем  марки «БМВ-528» державний номер 26078КА, який був власністю ДП «ЮТЕМ –Транссервіс» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»,  було пошкоджено її автомобіль « ДЄО Ланос» державний номер АН 3538СК СМ.    Постановою Краматорського міського суду  ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

      Страхова компанія ОАО УСК «Дженерал Гарант»  виплатила  їй  страхове відшкодування в сумі 10833 грн. 73 коп. за відрахуванням франшизи у сумі 250  грн., витрати з експертизи у сумі 320 гртн., витрати на евакуатор у сумі 250 грн.

        Усі документи страхова компанія отримала 21 жовтня 2008 року, але ж сплатила тільки 9 січня 2009 року у зв’язку з чим просить стягнути зі страхової компанії 1 відсоток за кожен день прострочення платежу у сумі 781 грн. 84 коп.

          Посилаючись на те, що  фактично вона затратила 17700 грн. з урахуванням сплачених їй коштів страховою компанією, вважає, що вона понесла матеріальних збитків на суму 6047 грн., яку попросила суд стягнути солідарно з відповідачів.

          У зв’язку з тим, що винний у скоєнні ДТП є ОСОБА_2 просила суд стягнути з нього на її користь витрати з евакуатора який перевозив авто на СТО, а також франшизу у сумі  250 грн.

            Вважає, що крім матеріальної шкоди  їй  вчинена  ще й моральна шкода, яка була  їй  заподіяна  ОСОБА_2 й яка полягає у   її  душевних стражданнях у зв»яку з пошкодженням автомобіля який знаходився у ремонті, а вона вимушена була їздити на роботу громадським транспортом. Всі ці обставини порушили постійний уклад його життя, в результаті чого в неї погіршився загальний  стан  її здоров’я.   Моральну шкоду  вона оцінює у 3000 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_2.

          У судовому засіданні позивачка   позов підтримала   й попросила суд  його  задовольнити та стягнути з відповідачів: на   її  користь:

                      З ОСОБА_2:

-моральну шкоду у сумі 3000 грн.:

-витрати з послуг евакуатора;

- франшизу у сумі 250 грн.

                    З Страхової компанії ОАО УСК «Дженерал Гарант»  :

-пеню за прос рочку платежу у сумі 781 грн.84 коп.

                    З ОСОБА_2, ДП «ЮТЕМ –Транссервіс» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», Страхової компанії ОАО УСК «Дженерал Гарант», солідарно:

•   матеріальні збитки у сумі  6047 грн.

 У судовому засіданні позивачка позов підтримала та попросила суд його задовольнити.

 Відповідачі  ОСОБА_2 у судове засідання  не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином й від нього не надійшло повідомлення про причини неявки.

 Відповідач  ДП «ЮТЕМ –Транссервіс» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав факс с проханням відкласти розгляд справи для підготовки пакетів документів в обґрунтування заперечень проти позову. Враховуючи, що справа  неодноразово відкладалася на прохання цього відповідача, суд визнає причину неявки  неповажною.

      Представник відповідача Страхової компанії ОАО УСК «Дженерал Гарант»  у судове засідання прибув, але попросив відкласти справу у зв’язку з занятістю у іншій цивільній справі у іншому місті, до якого треба добиратися на потязі. Цю причину неявки, суд також  визнає не поважною.

Враховуючи наведене, суд вважає, що справу за можливе розглянути на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечувала позивачка та прийняти заочне рішення.

          Правовідносини по позову регулюються Цивільним Кодексом України, та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».  

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст..1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.

Відповідно до ст.. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається  відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

             Згідно зі ст.. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою/ страховим відшкодуванням/.

           Відповідно до 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «  Виплата страхового відшкодування здійснюється  протягом одного  місяця  з дня отримання страховиком визначених у статті 35
цього Закону документів або в  строки  та  в  обсягах,  визначених рішенням суду.

      За   кожен   день   прострочення   виплати   страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі,  яка має право на
отримання  такого  відшкодування,  сплачується  пеня  з розрахунку
подвійної облікової ставки Національного банку України,  яка діє у
період, за який нараховується пеня.

страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на  місце  настання  страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого  майна  для  визначення  причин  настання  страхового випадку  та  розміру  збитків .  Якщо  у визначений строк аварійний комісар або експерт не  з'явився,  потерпілий  має  право самостійно обрати аварійного комісара  або  експерта  для  визначення  розміру  шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення   експертизи.  Страховик не виплачує шкоду,   пов'язану   із   втратою   товарного   вигляду  транспортного засобу;

              У судовому засіданні встановлено, що  29 лютого2008 року приблизно о 16 годині. 45 хвилин  Антипов, керуючи автомобілем марки «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1 по сухому асфальтованому покриттю вул.. Орджонікідзе  з боку вул..  Дніпропетровської в напрямку вул.. Маяковського  у  м. Краматорську у районі опори ПЕП № 264 вул. Орджонікідзе відволікся від керування, не простежив  за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та скоїв наїзд на автомобіль «Шевроле Авто» державний номер НОМЕР_2, який знаходився у статичному стані. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3. Б ПДР.  

            Відповідно до Постанови Краматорського міського суду Донецької області від 31 березня 2008 року, ОСОБА_5 піддано адміністративному штрафу за скоєне ДТП від 29.02.2008 року./а.с.35,43/.

            З матеріалів адміністративної справи, та з пояснень відповідачки ОСОБА_1  встановлено, що Антипов керував автомобілем марки «Део Ланос», державний номер НОМЕР_1 відповідно до п.2.2. Правил дорожнього руху в Україні , де йдеться про те, що власник транспортного засобу, а також соба, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що

має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, на законних підставах.

           Як убачається з матеріалів справи , відповідачка ОСОБА_1 уклала  із  ТДВ  СК «КРЕДО»  договір  обов'язкового  страхування цивільно-правової  відповідальності  за  шкоду,  заподіяну  життю, здоров'ю,   майну  третіх  осіб  під  час  експлуатації  наземного транспортного засобу - автомобілю  марки «Део Ланос» державний номер НОМЕР_1;  

            Відповідно до цього  договору,  ТДВ СК»Кредо», за відрахуванням безумовної франшизи у сумі 510 грн., позивачеві   виплатило страхове відшкодування у сумі 4138 грн. 73 коп., що не заперечував у судовому засіданні позивач, на підставі висновків спеціаліста № 52/2008 від 17.03.2008 року/ а.с.44/;

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_6 у частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 4684 грн. 73 коп.  підлягає  частковому задоволенню. Враховуючи, що позов Михайлівського у частині стягнення з ОСОБА_1 510 грн. безумовної франшизи є складовою позову про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 4684 грн. 73 коп, суд  враховуючи положення ст.. 1194 ЦК України,  де йдеться про те, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою/ страховим відшкодуванням/,   вважає, що  з   ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути,   матеріальну шкоду, що не була покрита страховим відшкодуванням, у сумі 510 грн. /франшизи./.  

Позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 /   вартість втрати товарної  якості автомобіля позивача  у сумі   3781 грн. 29 коп.

            Як убачається  з  дослідження спеціаліста товарознавця /а.с.11 -17/   вартість втрати товарної  якості автомобіля позивача склала  3781 грн. 29 коп., як убачається  з   висновків судового експерта /а.с. 83-85 / вартість втрати товарної  якості автомобіля позивача склала 3361 грн.15 коп. Суд бере до уваги саме цей висновок , бо з висновками спеціаліста на/ а.с. 11-17/, відповідачка ОСОБА_1 не погодилася, тому що спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність за правдиві висновки й суд призначив експертизу судовому експерту, якого попередив про кримінальну відповідальність за неправдиві висновки.

      Але враховуючи, що позивач просить суд стягнути цю суму не з ОСОБА_5, який керував автомобілем,  на законних підставах, й  судом визнаний винним у цій ДТП , а з ОСОБА_1, яка є власником автомобілю, суд вважає, що позов   у цій частині не підлягає задоволенню, як заявлений у супереч ст.. 1188 ЦК України.

           Позивач у позові просив суд стягнути з  ОСОБА_1  моральну шкоду у сумі   3000 грн.

          У роз'ясненнях, що містяться у п.З постанови Пленуму Верховного Суд) України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від  1.03.1995 р №4  зі змінами, йдеться про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших   осіб.

          Відповідно до  чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності, при настанні інших негативних наслідків.

          З урахуванням наведеного, суд  прийшов до висновку, що в результаті пошкодження автомобіля позивачу заподіяно моральні страждання.

          Але враховуючи, що позивач обґрунтовуючи позов вказав на те, що  моральну шкоду йому вчинив Антипов,/ а.с.3,60/, який керував автомобілем,  на законних підставах, й причинив  саме він  йому шкоду , а попросив стягнути цю шкоду з ОСОБА_1, пояснюючи, що вона є власником автомобілю, суд враховуючи положення ст.. 1188 ЦК України , та ст.. 11 ЦПК України де йдеться про те, що «…. суд розглядає цивільні справи  …. в межах заявлених фізичними особами вимог і на підставі доказів сторін……….», вважає, що позов у цій частині не підлягає задоволенню.

         Позивач ОСОБА_7 просить суд  стягнути з ТДВ  СК «Кредо» на його користь 450 грн. витрачених на проведення експертизи, яку за його заявою провів експерт При- лепський В.О. В обґрунтування цієї частини позову суду надав дві квитанції/ а.с.6,7/ відповідно до яких Прилепський прийняв від ОСОБА_6 за послуги з експертизи   100 грн. - за  висновок спеціаліста з втрати товарної якості пошкодження автомобіля, та 350 грн. за висновок  з матеріальної шкоди.        

      Як убачається з матеріалів справи  позивачеві Страховою компанією виплачено страхове відшкодування у сумі 4138 грн. 73 коп., посилаючись на  висновки спеціаліста Прилепського № 52/2008,  про що не заперечував у судовому засіданні позивач/ а.с.44/;          

       Як убачається з матеріалів справи /а.с.34/, про що не заперечував у судовому засіданні позивач, на письмову  заяву ОСОБА_6 про сплату витрат з проведення експертизи, СК «Кредо» посилаючись на п.п.34.1 та 34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відмовив.

        Враховуючи наведене суд вважає, що з відповідача  ТДВ СК  «КРЕДО» на користь позивача необхідно стягнути витрати за проведення ним експертизи  з матеріальної шкоди у сумі 350 грн.

        Витрати за проведення експертизи у сумі 100 грн. - за  висновок спеціаліста з втрати товарної якості пошкодження автомобіля не підлягає задоволенню, тому, що відповідно до п. 32.7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик  не сплачує  шкоду,   пов'язану   із   втратою   товарного   вигляду  транспортного засобу, а п. 34.2. цього Закону не містить положень про сплату витрат з висновків експертизи з втрати товарної якості пошкодження автомобілю.

    Позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи у сумі 450 грн.

     Сума 350 грн. за проведення експертизи не підлягає задоволенню, бо судом вже стягнута з ТДВ  СК «Кредо».

     Сума 100 грн. за проведення експертизи з втрати товарної якості автомобілю Михайлівського не підлягає задоволенню відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

    Позивач просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати у сумі 1000 грн. сплачені ним на правову допомогу.

     Позов у цій частині не підлягає задоволенню з таких підстав.

       Відповідно до ст.. 84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця  в галузі права  ,  несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

       Згідно зі ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

                 Відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

                   Постановою КМ України від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом  цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» № 590 затверджено граничні розміри компенсації витрат пов»язаних з розглядом справ. Так, гранічний розгляд витрат, пов»язаний з правовою допомогою стороні на користь якої ухвалено судове рішення в цивільній справі у випадку якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

                  В  матеріалах справи відсутні  документально підтверджені витрати з надання позивачу правової допомоги, а також документи, які свідчать про те, що  представник позивача ОСОБА_9 є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

                Суд не бере до уваги, квитанцію / а.с.9/, на яку посилався позивач як на обґрунтування сплати за правову допомогу, відповідно до якої ОСОБА_7 сплатила ТОВ  «Моноліт-Центр  200 грн. за  правову допомогу, бо ОСОБА_6 не є стороною по справі й немає відношення до розгляду цієї цивільної справи.  

           Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, розглядаючи питання про розподіл судових витрат суд вважає, що  з відповідачки ОСОБА_1 на користь  позивача необхідно стягнути 5 грн. 10 коп. витрат з сплати судового збору, та  0 грн.4 коп. -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

         З  ТДВ СК «КРЕДО» на користь позивача необхідно стягнути 1 грн.23 коп. витрат з сплати судового збору, та 0грн.23 коп.  -   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

          У останній частині позову відмовити.

          Керуючись ст. ст. 22, 1188,1194   ЦК України, ст.10,11, 60,  212- 215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_6 до   ОСОБА_1, ОСОБА_5, СК «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, стягнення витрат з проведення експертизи задовольнити частково.

Стягнути  з   ОСОБА_1  на користь    ОСОБА_6:

-     невиплачену страховою компанією франшизу  - у сумі 510 грн.

-    витрати із  сплати судового збору у сумі  5 грн. 10 коп.

-     витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 0 грн.4 коп

            У останній частині позову – відмовити.

Стягнути  з  ТДВ  СК «КРЕДО»  на користь    ОСОБА_6:

-     витрати з оплати експертизи у сумі 350 грн.

-    витрати із  сплати судового збору у сумі  1 грн.23 коп .

-    витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 0 грн. .23 коп

         У останній частині позову – відмовити.  

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  Краматорського міського суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються  Апеляційному  суду  Донецькій області через  Краматорський міський суд

             Суддя

             Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у дорадчій кімнаті.

             Суддя