Справа № 22-1431 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Сторожук Т. А.
Доповідач в апеляційній інстанції : Медведєва Л.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Відєнєєвої О.П.
Галан Н.М.
при секретарі - Меженській М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду М.Луганська від 21 грудня 2005 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод" і Відкритому акціонерному товариству „Луганськ-Авто" про внесення змін у додаткову угоду і про стягнення моральної шкоди, по зустрічному Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод „ про повернення автомобіля і про стягнення збитків і пені,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням у позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" і Відкритому акціонерному товариству „ Луганськ-Авто" про внесення змін у додаткову угоду від 20 квітня 1999 року і стягнення моральної шкоди відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог, зустрічні позовні вимоги Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" про стягнення збитків і пені задоволені, з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" в стягнуто 3042, 21 гривень - в рахунок погашення заборгованості по черговим платежам, в рахунок погашення пені -232, 70 гривень, збитків за користування товарним кредитом - 255,57 гривень, судовий збір - 107, 33 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповноту встановлення судом обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийняті доказів та неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
У судове засідання сторони не з'явилися, про місце та час судового засідання їх повідомлено належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія судців встановила наступне.
06 листопада 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Запорізький автомобілебудівний завод", Акціонерному товариству „Луганськ-Авто", Страхувальнику АТЗТ АК „Аска", Луганської філії АТСК „Аско-Донбас" про внесення змін у додаткову угоду і про стягнення моральної шкоди в сумі
2 000 гривень.
В вересні 2004 року позивач доповнив свої позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача ЗАТ „ Запорізький автомобілебудівний завод" і АТ „Луганськ-Авто" визнати п.2 додаткової угоди про порядок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу незаконним і виключити його з угоди та зобов'язати відповідачів підписати акт прийому-передачі товару та видати довідку-рахунок з відміткою про оплату вартості товару, стягнути
3 відповідачів моральну шкоду 2 000 гривень.
В грудні. 2004 року відповідач Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про повернення автомобілю, стягненню збитків та пені, в якому просив визнати володіння ОСОБА_1 автомобілем неправомірним, зобов'язати ОСОБА_1 повернути знятий з обліку в органах ДАІ автомобіль і свідоцтво про його реєстрацію, стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод" пеню в сумі 232,70 гривень та збитки за користування товарним кредитом в сумі 255,57 гривень, витрати по оплаті держмита в сумі 107,33 гривень віднести за рахунок відповідача.
У судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача по зустрічному позову на підставі довіреності від позовної вимоги до ОСОБА_1 про повернення автомобіля і свідоцтва про його реєстрацію відмовився.
Судом першої інстанції по результатам судового розгляду цивільної справи було встановлено, що 20 квітня 1999 року між ОСОБА_1 і Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" та третю особою „ Страховою компанією - Луганською філією АТ СК „ Аска" в м.Луганську був укладений договір № НОМЕР_1 купівлі-продажу автомобіля марки З АЗ 11020616 вартістю 10245 гривень.
При укладанні договору була видана рахунок-фактура з графіком погашення товарного кредиту по оплаті за автомобіль, у якій зазначені загальна сума для оплати 10540,05 гривень, у тому числі,4% страхування фінансового ризику в сумі 295,05 гривень , що платіжним дорученням перераховується УСАК „АСКА", а також зазначений порядок погашення товарного кредиту.
Пунктом 2 Додаткової угоди до Договору від 20 квітня 1999 року встановлено, що всі взаєморозрахунки проводяться в національній валюті України - у гривнях, а також передбачено порядок оплати товарного кредиту, а саме : розмір платежу визначається шляхом множення чергового місячного платежу на коефіцієнт зміни курсу гривні.
Відповідач по первісному позову і він же позивач по зустрічному передав позивачеві по первісному позову і йому як відповідачу по зустрічному 22 квітня 1999 року автомобіль згідно до умов договору. Позивач ОСОБА_1 грошові зобов'язання за договором виконував неналежним чином, у результаті чого станом на 21 вересня 2004 року
за ним виникла заборгованість по черговим платежам в сумі 3042,21 гривень, а також ЗАТ „ЗАЗ" заподіяні збитки у вигляді неотриманих відсотків за договором в сумі 255,57 гривень.
Колегія судців за результатами розгляду апеляційної скарги прийшла до висновку про наступне.
Відповідно до ст.,213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При вирішення спору по даній цивільній справі судом були виконані всі вимоги цивільного судочинства, суд вирішив справу згідно із законом та ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи всі клопотання позивача та його представників про надання доказів судом були вирішені, суд правильно визначив відносно встановленим обставинам справи правовідносини.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Позивач 20 квітня 1999 року підписав додаткову угоду до договору, знав всі її умови. Крім цього, вартість товару та розмір щомісячних платежів визначені в національній валюті України - гривнях, виконання зобов'язання ОСОБА_1 по внесенню платежів по кредиту також визначені в гривнях.
Відповідно до пункту 1.12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств,, введеного в дію постановою Верховної Ради України №335/94-ВР від 28 грудня 1994 року і абзацу другого пункту 14 Правил торгівлі у розстрочку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 1998 року № 997, суб'єкт господарської діяльності під час продажу в розстрочку від одного до п'яти років транспортних засобів формує розмір кредиту в національній грошовій одиниці з фіксацією її курсу стосовно однієї конвертованої валюти першої групи Класифікатора іноземної валюти, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 34 від 04 лютого 1998 року і зареєстрованого в юридичному департаменті Національного банку 10.02.98. № 521, про що робиться запис у договорі купівлі-продажу товарів у розстрочку.
Відповідно до пункту 15 зазначених Правил покупці транспортних засобів вносять черговий платіж у сумі, визначеній згідно з договором купівлі-продажу товару у розстрочку та помножений на коефіцієнт зміни курсу національної грошової одиниці, який визначається як відношення офіційного курсу цієї одиниці на момент чергового платежу до її офіційного курсу на момент укладення договору купівлі-продажу у розстрочку.
Керуючись ст..ст. 303, 307,308 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського районного суду М.Луганська від 21 грудня 2005 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією „ Запорізький автомобілебудівний завод" і Відкритому акціонерному товариству „ Луганськ-Авто" про внесення змін у додаткову угоду і про стягнення моральної шкоди, по зустрічній позовній заяві Закритого Акціонерного товариства з іноземною інвестицією „Запорізький автомобілебудівний завод" про повернення автомобіля і стягнення збитків і пені, відхилити, і залишити рішення без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.