АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1715                                                                            Головуючий

у інстанції- Чехов Є.М. Доповідач:     Галан Н.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«22»  червня 2006р. Колегія судців судової  палати з цивільних справ апеляційного суду

Луганської області в складі:

Головуючого:                 Галан Н.М.

судців:                             Відєнєєвої О.П., Медведєвої Л.П.,

за участю секретаря- Меженської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 березня 2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуємим рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на лікування у розмірі 290грн.67грн., моральну шкоду - 3000грн., витрати на надання юридичної допомоги- 120грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, відмовивши позивачці у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення з'явившихся осіб, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Ст.60 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна .доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийнятя рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.

В порушення вказанних норм закону, позивач не надав суду доказів, які б підтвердили його позовні вимоги.

В постанові Пленуму Верховного Суду України у п.З від 28 вересня 1990року № 7 " Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" вказано, що під поширенням відомостей, що не відповідають дійсності й порочать честь, гідність і ділову репутацію, слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших ЗМІ, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в інший формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.

Звернення особи до правоохоронних органів за захистом своїх прав, порушених іншою особою, а також показання свідка на попередньому слідстві не можуть розглядатись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактичною метою цих дій було приниження честі, гідності і ділової репутації певної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка звернулась до органів внутрішніх справ з заявою про скоєння у неї крадіжки. При з'ясуванні обставин скоєння злочину, ОСОБА_1 було вказано, що в період скоєння крадіжку, до неї заходила позивачка. Робітниками органів внутрішніх справ було порушено кримінальну справу та на цій підставі виконувалися певні слідчі дії, які позивачкою не оскаржувалися.

Як вбачається з пояснень сторін, відповідачка нікому з інших осіб крім позивачки не повідомляла про скоєння у неї крадіжки, нікуди з заявою по цьому питанню, крім міліції, не зверталася.

Крім того, позивачкою не надано суду доказів, що між її лікуванням та неправомірними діями відповідачки є причинний зв'язок.

Таким чином, висновки суду 1 інстанції не відповідають обставинам справи, не було доказано обставини, які мають значення для справи, які суд вважає встановленими.

За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а по справі повинно бути постановлено нове рішення.

Керуючись ст.303, 304,307,309 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 23 березня 2006року скасувати, постановити нове рішення, яким ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та морільної шкоди відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в продовж 2х місяців шляхом подачи касаційної скарги до Верховного суду України.