справа №  2а-40

П О С Т А Н О В А

Ім.»ям України

15 квітня 2009 року                                 смт ВІньківці.

    Місцевий Віньковецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.

При секретарі Приймак Л.О.

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду  адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації, про стягнення суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                    В С Т А Н О В И В :

    До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації ( далі - Управління)  4753 грн. – недоплачену частину щомісячної грошової допомоги  по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку за січень – грудень 2008 року. Стягнути на її користь 3 грн.40 коп.  Зазначила, що вона виховує сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Їй на дитину до трьох років виплачується відповідачем допомога . Допомога виплачується  не в повному обсязі.

    Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» розмір щомісячної допомоги не може бути меншим   прожиткового мінімуму . Зазначений мінімум встановлений на 2008 рік Законом «Про держбюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  складає на дітей до 6 років6 з 1 січня -526, з 1 квітня -538, з 1липня -540, з 1 жовтня -557 грн.  Їй за 2008 рік щомісячно платили по 144,10 грн.  , а тому недоплатили 4753 грн.80 коп.

    Позивачка в судове засідання не з»явилась . Надала на ім»я суду телеграму в якій просила  справу розглянути без неї.

    Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Надав заперечення в якому зазначив, що в компетенцію  Управління не входить виділення , розподіл та перерозподіл коштів на виплату  допомоги  на дитину до досягнення трьох річного віку. Кошти не передбачені кошторисами видатків на 2007-2009 роки. Законом про державний бюджет на   2008 рік передбачено виплату 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців. Тому управління діяло на підставі , у спосіб та в межах наданих йому повноважень згідно законодавства.

    Дослідивши доводи позивачки, заперечення представників відповідача слід вважати, що позов підлягає частковому  задоволенню.

     Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»           № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року, Законом України «Про прожитковий мінімум»№ 966-ХІV від 15 липня 1999 року, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№ 2811-ХII від 21 листопада 1992 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489 від 19 грудня 2006 року, Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року та Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р.

Відповідно до пункту 9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму. Допомога із врахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї призначається на шість місяців. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Згідно із статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»було затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу віком до 6 років  в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня -540грн., з 1 жовтня - 557 грн. .

У відповідності до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Суд звертає увагу, сторін на те, що Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України пункт 25 розділу 2  Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»(надалі -Закон):

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 має дитину, яка не досягла трирічного віку.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року підпункт 12 п.25 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  який обмежує розмір соціальних виплат на дитину   втратив чинність з часу  винесення  цього рішення судом.

Статтею 15 Закону України про державну допомогу сім'ям з дітьми»( в редакції від 9 липня 2007 року) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Цей мінімум встановлений і зазначений вище.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна допомога по догляду за дитиною є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону  є  соціально незахищені.. Тому вимога позивачки щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян  на соціальний захист.

 За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

          Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року    № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики. Враховуючи те, що Позивачка має дитину віком до трьох років, тобто наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання допомоги по догляду за дитиною. Наділивши осіб зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років. Тобто, між Позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є частково обґрунтованими та  відповідно такими, що підлягають задоволенню частково. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деражнянського району Хмельницької області здійснити перерахунок та призначити державну допомогу сім'ям з дітьми ОСОБА_1  за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму  дитини яка не досягла  6 років.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя