УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/518/15-ц Головуючий у 1-й інст. Нейло В. М.

Категорія 20 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Гансецької І.А., Товянської О.В.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року прокурор Ружинського району звернувся до суду із вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 29.12.2003 року на підставі рішення сесії Ружинської районної ради Державним комунальним підприємством Бердичівське міське бюро технічної інвентаризації, Ружинському комунальному підприємству по обслуговуванню житлово-комунального господарства видано свідоцтво право власності серії САА № 605180 на нежиле приміщення, кафе „Тетяна”, загальною площею 140,8 кв. м. за адресою вул. Леніна, 75 в смт. Ружині Ружинського району Житомирської області. Частина даного приміщення, а саме, 50 кв.м, є спорудою протирадіаційного укриття та введено в експлуатацію 01.10.1981 року.

26.03.2004 між Ружинським комунальним підприємством по обслуговуванню житлово-комунального господарства, в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2, який діяв на підставі постанови господарського суду Житомирської області 1/47 «Б» від 03.11.2003, та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, кафе «Тетяна», загальною площею 140,8 кв. метрів, що розташоване в смт. Ружин вул. Леніна,75.

22.04.2004 року на підставі договору купівлі-продажу ВВВ 905188 № 879 від 06.03.2004 року Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказане приміщення.

Вважає, що договір купівлі-продажу був укладений в порушення вимог п. 1 ст. 203 ЦК України, Законів України «Про цивільну оборону України», «Про правові засади цивільного захисту», «Про приватизацію державного майна», так як даний об'єкт нерухомості, який є захисною спорудою цивільної оборони, не може знаходитися у приватній власності. Просив визнати договір купівлі-продажу недійсним в частині продажу 50 кв. м нежилого приміщення, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнати право власності на частину нерухомого майна – протирадіаційне укриття № 23307 площею 50 кв.м, що розташоване в смт. Ружин, вул. Леніна, 75, Житомирської області та яке є об”єктом цивільного захисту, за державою в особі Ружинської районної ради Житомирської області.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати, постановити нове – про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що судом не враховано, що відповідач не є добросовісним набувачем. Він знав про те, що в приміщенні, яке він купив, розташоване укриття, так як був ознайомлений з актом перевірки контрольно-ревізійного відділу від 26.03.2002 року та про вказану обставину повідомив свідок ОСОБА_3 арбітражному керуючому. Місце розташування укриття показали свідки; документи на укритя відповідають вимогам, які до них ставилися нормативними актами, чинними на час їх виготовлення; судом не враховано, що вказане укриття до цього часу перебуває на обліку.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1С на підставі договору купівлі-продажу серії ВВВ № 905188 від 26.03.2004 року, укладеного між Ружинським комунальним підприємством по обслуговуванню житлово-комунального господарства, в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2 та ним, придбав нежиле приміщення кафе «Тетяна», загальною площею 140,8 кв. м за адресою: смт. Ружин, вул. Леніна, 75 (т. 1 а.с. 25, 26).

Згідно з вимогами ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суду не надано будь-яких доказів того, що відповідач був повідомлений про існування у придбаному приміщенні протирадіаційного укриття, а тому висновок суду першої інстанції про те, що він є добросовісним набувачем є правильним.

При цьому посилання апелянта на те, що йому була відома вказана обставина є голослівним та не грунтується на матеріалах справи.

Ак перевірки КРУ від 26.03.2002 року, на який посилаєтьсмя прокурор (т.1 а.с. 240-242), не містить будь-яких даних про ознайомлення з ним відповідача. Акти комплексної перевірки (т. 1 а.с. 14-16, 17-19), складалися відповідно у 2012 та 2015 роках, а тому не можуть містити інформацію про обізнаність покупця про вказану обставину на момент придбання нерухомості (2004 рік).

Посилання апелянта на показаня свідка ОСОБА_3 про те, що від повідомив арбітражного керуючого про існуваня укриття, не може бути взято до уваги, поскільки не свідчить про те, що вказана інформація була повідомлена ОСОБА_1

Продавцем спірного приміщення виступав арбітражний керуючий ОСОБА_2, який був призначений на цю посаду постановою Господарського суду Житомирської області від 03.11.2003 року по господарській справі за № 1/47 "Б", у межах і у відповідності до положень статей 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , на підставі якої Ружинське комунальне підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ( а.с.35-38).

За таких обставин колегія суддів погоджуться з посиланням суду першої інстанції на положення п. 1 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону станом на 11.03.2004 року), згідно якого усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином приміщення кафе «Тетяна» арбітражним керуючим ОСОБА_2 до складу ліквідаційної маси було включено на законних підставах.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу та витребування майна.

Оскільки інші позовні вимоги є похідними від вищевказаних, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Як вбачається із облікової картки протирадіаційного укриття та його паспорту, площа укриття складає 50 кв.м. (т.1 а.с. 20, 21).

З технічного паспорту спірного кафе вбачається, що приміщень відповідної площі у вказаному об»єкті не має.

Тому висновок суду першої інстанції, що позивачем не вказано місцезнаходженя укриття є правильним.

Правильність складання облікових документів на укритя та перебування його на відповідному обліку на правильність висновків суду та встановлення фактичних обставин справи не впливає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.   

Головуючий                                         Судді