Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

м. Сміла, вул. П.Лумумби, 15, 20700, (04733) 4-25-37

Справа № 2-а-2562 /2011року.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2011 року Смілянський міськрайонний суд Чераської області в складі:

головуючої судді Зайончковської І.А.,

при секретарі Павлюченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ в Смілянському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії і її стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ Смілянського району як пенсіонер з серпня 2008 року по даний час, а також з 10 вересня 1996 року по даний час працює в Шевченківській вагонній дільниці пасажирської служби Одеської залізниці на посаді провідника пасажирського вагону міжнародного сполучення.

Маючи, після призначення пенсії, відпрацьовані 24 календарні місяці,15 листопада 2010 року вона звернулась до відповідача з заявою про проведення їй перерахунку пенсії відповідно до положень ст.ст.40,42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхувння” та з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні в розмірі 1932,81 грн. Проте перерахунок їй було проведено з застосуванням вказаного показника за 2007 рік в сумі 1197,91 грн.

Позивачка просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст.40,42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне песійне страхування” з 1 листопада 2010 року з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік в середньому на одну застраховану особу в розмірі 1650,43 грн. виплатити їй недоплачену пенсію за період з 1 листопада 2010 року по день винесення судом рішення, а також компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх випати відповідно до Постанови КМУ № 159 від 21 лютого 2001 року.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином,але надав заперечення, в яких в позові просив відмовити, посилаючись на наступне. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік „ були внесені зміни в ст.ст. 40,42 ЗУ „По загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вказані зміни були визнані неконституційними, але рішення щодо відновлення дії норми закону в попередній редакції прийнято не було. При проведенні перерахунків пенсії відповідач керувався Постановою КМУ № 530 від 28 травня 2008 року з послідуючими змінами „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.п. 3п.11 якої при цьому застосовувався показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік в сумі 1197,91. Таким чином у відповідача не було підстав застосувати вказаний позивачкою показник за 2009 рік в сумі 1650,43 грн. Крім того, Положення про ПФУ визначено, що реалізація нормативних приписів та пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету ПФУ,використання коштів ПФУ передбачається вичерпним переліком напрямків ,органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступного.

Позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ Смілянського району та їй призначена пенсія за віком з 3 серпня 2008 року довічно.

У 2008-2010 рорках вона продовжувала працювати і після 2 років роботи звернулась за перерахунком пенсії до відповідача , який повідомив, що він проведений відповідно до діючого законодавства та урахування середньої заробітної плати за 2007 вік у розмірі 1197,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Конституції України Конституційні права і свободи людини, громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 41 та 42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування „ діє і на даний час в редакції, що була до внесення змін ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року ,оскільки внесені цим законом зміни, в тому числі і в цей законодавчий акт рішенням Контитційного суду України від 22 травня 2008 року визнані неконституційними, а також для відновлення попередньої редакції не потрібно прийняття ніяких спеціальних рішень будь-яким органом.

Згідно з ч.1 ст.40 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року,незалежно від перерв, та за весь період трудового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, заробітна плата за період страхового стажу після 1 липня 200 року враховується на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Одним з чинників,що визначає право а пенсію та її розмір є страховий стаж, тобто період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески на суму не менше ніж мінімальний страховий внесок. За період з 1 липня 2000 року страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в систему персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч.4 ст.42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, дія якої була призупинена лише на 2007 рік, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати,провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені і ч.1 ст.40 цього Закону.

Крім того, ч.1 ст. 69 ЗУ „Про пенсійне забезпечення” передбачає, що пенсіонерам, які працювали після призначення пенсії за віком або інвалідністю не менш як за 2 роки з більш високим заробітком , ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера повний розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку , який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії.

В п.п.3п.11 Постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року зазначено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати,проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв на роботі; перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати,з якої була обчислена пенсія ; за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводитьтся із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування „ із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ЗУ враховується для обчислення пенсії,за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Виходячи з цього суд не може прийняти до уваги посилання в запереченнях відповідача на дану Постанову КМУ № 530, оскільки вона не визначає ,що при проведенні перерахунку необхідно брати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Таким чином порядок здійснення перерахунку пенсії визначений законодавчо і відповідач повинен був керуватися ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в тій редакції, що існувала до грудня 2007 року. Цьому закону не протирічать і положення Постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року. При наявності нормативних документів , що регулюють певні правовідносини, будь-яка установа не може керуватися при цьому листами вищестоящих органів,які не відповідають цим нормативним актам, а тому суд вважає безпідставним посилання на роз’яснення , надані в спільному листі ПФУ та Міністерства праці і соціальної політики від 11 березня 2009 року № 4096/02 та № 2020/18-09/039,так як вони до того ж суперечать ст.ст. 8,22 Конституції України, згідно яких в Україні визначається і діє принцип верховенство права та при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідачкою також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати,які також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3.7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ № 159 від 21 лютого 2001 року компенсації підлягають пенсії( з врахуванням надбавок, доплат підвищень до пенсії, додаткової пенсії) та вона проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів ПФУ, а таож коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. Таким чином,перерахунок пенсії повинен був бути здійснений саме відповідачем, як і її виплата у збільшеному розмірі. Свочасно вказані дії здійснені не були в зв’язку з чим позивачка втратила частну грошових доходів, до яких віднесена і пенсія, а тому вимоги позивача в частині отримання компенсації втрати частини доходів є правомірними та підлягають задоволенню за рахунок коштів управління ПФУ.

Вимоги про повернення витрат по справі заявлені не були.

На підставі ст.ст. 3,8,22 Конституції України, ст.ст. 40,42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.69 ЗУ „Про пенсійне забезпечення”, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ №159 від 21 лютого 2001 року, керуючись рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 9,11,159,161 ,163 КАС України, суд,-

Постановив:

Позов задоволити.

Визнати відмову управління ПФУ в Смілянському районі в частині проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 1 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року та її виплати відповідно до вимог ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” неправомірною.

Зобов’язати управління ПФУ в Смілянському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.40,, ч.4 ст.42 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції , що діяла до внесення змін ЗУ „Про Державний бюджет Україхни на 2008 рік” та продовжує діяти до цього часу з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік в сумі 1650 грн.43 коп., а також виплатити нараховані кошти за період з 1 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року включно з урахуванням раніше сплачених сум.

Зобов’язати управління ПФУ в Смілянському районі здійснити нарахування та виплату компенсації за втрату частини грошових доходів у вигляді недоплаченої пенсії в зв’язку з нездійсненням її перерахунку, виходячи з показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік, за періоди з 1 листопада 2010 року по 31 березня 2011 року в зв’язку з порушенням термінів їх виплати ОСОБА_1, відповідно до вимог та розмірів, зазначених у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ № 159 від 21 лютого 2001 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги особою, яка її подасть, одночасно має бути надіслана в Київський адміністративний апеляційний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження а в разі оскарження- після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не буде скасовано.

Головуючий: