Cправа № 2-а-88 2009 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2009 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого Пилипчука О.В.
з участю секретар Слободянюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації про стягнення невиплаченої разової щорічної допомоги учаснику війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації про отримання невиплаченої разової щорічної допомоги учаснику війни , вказуючи на те, що він до 2006 року являвся інвалідом другої групи і згідно ст. 12 п.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” мав право на отримання щорічно до 5 травня відповідного року разової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, проте грошова допомога за 2004, 2005, 2006роки виплачувалась йому не в повному обсязі.
Так, відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2004 рік» йому було виплачено 160 грн одноразової грошової допомоги, у 2005 році згідно із Законом України «Про Державний Бюджет України на 2005 рік» було виплачено 330 грн, у 2006 році відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» було виплачено 330 грн, коли згідно із Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 року № 1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2004 році складала 92,45 грн, у 2005 році мінімальна пенсія за віком відповідно до законів України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 23.12.2004 року № 2291- ІV та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» складала 332,00 грн, у 2006 році на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» мінімальна пенсія за віком становила 359,00 грн.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суми виплат мали б складати у 2004 році 924,50 грн, у 2005 році 3320,00 грн, у 2006 році 3590,00 грн. Отже, недоплата за вказані роки склала: за 2004 рік-764,50 грн, за 2005 рік-2990,00 грн, за 2006 рік-3260,00 грн, а всього разом 7014,50 грн.
В судове засідання позивач не з»явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, просить позов задоволити.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з»явився, однак від Начальника Управління праці та соціального запхисту населення надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути без участі їх представника та надіслало заперечення, в якому просить у задоволенні позову відмовити, заперечує проти виплати грошової допомоги, тому що ст.95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні проблеми, розмір і цільове спрямування цих видатків, а тому у 2004 році згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» було виплачено 160 грн. одноразової грошової допомоги, у 2005 році згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» було виплачено 330 гривень, в 2006 році згідно Закону України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» було виплачено 330 грн, що вважають правильним і доплаті не підлягає.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивач до 2006 року являвся інвалідом другої групи, а на даний час є інвалідом першої групи, про що свідчить посвідчення інваліда першої групи серії НОМЕР_1, видане Томашпільським УПСЗН 16.08.2006 року.
З довідки виданої управлінням праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації вбачається, що щорічна разова грошова допомога інвалідам другої групи виплачувалась у таких розмірах : у 2004 році в розмірі 160 грн, у 2005 році – 330 грн., 2006 році – 330 грн.
За змістом ст. 12 п.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування від 09.07.03 року ( з наступними змінами і доповненнями ) у 2004 році розмір мінімальної пенсії за віком становив 92,45 грн, у 2005 році –332,00 грн, 2006 році - 359,00 грн.
Таким чином позивачу у 2004 році підлягало до виплати 924,50 грн. (92,45 грн х 10), у 2005 році – 3320,00 грн. (332 грн. х 10), у 2006 році – 3590,00 грн. (359 грн. х 10), однак вказані суми позивачу не були виплачені у повному розмірі, тому недоплата склала у 2004 році 764,50 грн, у 2005 році – 2990,00 грн, у 2006 році – 3260,00 грн, а всього: 7014,50 грн .
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню у примусовому порядку на користь позивача недоплачена частина разової щорічної грошової допомоги в розмірі 7014,50 грн.
Рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44,47,78,80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 2, 3, 4 статті 78 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають КонституціїУкраїни (є неконституційними), положення статті 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», якими встановлено, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється в таких розмірах: інвалідам війни 1 групи – 195 грн., інвалідам війни 2 групи – 160 грн., інвалідам війни 3 групи – 130 грн., учасникам бойових дій – 120 грн., особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 грн., членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визначених за життя інвалідами, - 65 грн.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішеннями Конституційного Суду України визнаються неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Заперечення представника відповідача про відсутність законних підстав та бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача суд до уваги взяти не може, оскільки наведенні вище мотиви, переконливо свідчать про наявність в нього достатніх законних підстав для обґрунтування своїх вимог, доказів про відсутність асигнувань суду не надано, але й за умови наявності таких доказів, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати одноразової грошової допомоги учасникам війни.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 р. " Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" Конституція України, як зазначено в ст. 8 Конституції України, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України як нормативний акт прямої дії.
Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору, тому згідно до ст. 94 КАС України слід компенсувати дані витрати за рахунок державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. ст. 70, 71, 94, 158, 161-164, 186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Строк звернення до суду поновити.
Позов задовольнити .
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 невиплачену щорічну разову грошову допомогу за 2004-2006 роки в сумі 7014,50 гривень (сім тисяч чотирнадцять грн. 50 коп).
Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви, до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд.
Суддя: