ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "18" червня 2009 р.                                                           Справа № 12/21-НМ

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

                                                                                   

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сергієнка А.П. - керівника,

від відповідача: Мойсеєнка В.В. - керівника,

  

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Коростенський

завод "Янтар", м. Коростень

на рішення господарського суду Житомирської області

від "02" квітня 2009 р. у справі № 12/21-НМ (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар",

м. Коростень

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "АЗС-1", м. Коростень

про спонукання до укладення договору оренди,  

ВСТАНОВИВ:

  

Рішенням господарського суду Житомирської області від "02" квітня 2009 р. у справі № 12/21-НМ відмовлено у позові Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" ( м. Коростень ) до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "АЗС-1" ( м. Коростень ) про спонукання до укладення договору оренди.     

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав,  наведених у скарзі, та прийняти нове рішення.

Апеляційну скаргу з посиланням на приписи ст.ст.214, 764 ЦК України  мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права; неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме:

- між сторонами у справі були укладені договори оренди земельної ділянки №1 від 08.01.2007 р., де розміщені магазини "Вікторія" та "Завітай", які належать                 ТОВ "АЗС-1", та №4 від 31.03.2008 р. на 2008 рік;

- позивач направив на адресу відповідача договори на 2009 рік в новій редакції; заперечення та відповідь відсутні;

- відповідач пропонував оплату орендної земельної ділянки із розрахунку         4,00 грн. за 1 кв.м., тоді як вартість аналогічної земельної ділянки складає 35,00 грн. за  1 кв.м. - лист міськвиконкому від 25.02.2009 р. за №02-17/474, а завод пропонував орендну плату у розмірі на рівні 10 грн. за 1 кв.м.;

- земельна ділянка, де розміщені магазини відповідача, є власністю ЗАТ "Коростенський завод "Янтар"; останній у зв"язку із знаходженням магазинів не може використовувати ділянку на свій розсуд;

- після закінчення строку попереднього договору найму земельної ділянки орендар фактично продовжує здійснювати користування нею, при цьому, не сплачує орендну плату і податок за землю.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач не скористався наданим йому ч.1 ст.96 ГПК України правом надіслання, зокрема до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2009 р. ЗАТ "Коростенський завод "Янтар" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про спонукання ТОВ"АЗС-1" ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) укласти договір оренди земельної ділянки (що є власністю ЗАТ "Коростенський завод "Янтар"), на якій знаходяться об"єкти нерухомого майна відповідача - магазини "Завітай" та "Вікторія". В позові йдеться про те, що попередній договір оренди земельної ділянки був укладений на 2008 р., а орендодавець пропонував укласти договір на 2009 р. за №5, направивши його на адресу орендаря, а останній залишив договір без розгляду. Повторно на адресу ТОВ "АЗС-1" надсилався договір №6 на      2009 р., який також залишено орендарем без розгляду.

При цьому, позивач посилався, зокрема на рішення п"ятнадцятої сесії Коростенської міської ради ХХIII скликання від 28.12.1999 р., положення ст.ст.81,90,91 Земельного Кодексу України, ст.ст.373,374 ЦК України, ст.ст.14,22 Закону України "Про оренду землі", ст.4 Закону України "Про власність" (а.спр.2-4).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.02.2009 р. прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі         №12/21-НМ (а.спр.1).

Розглянувши позовні вимоги по суті, місцевий суд своїм рішенням від 02.04.2009 р. (як вже зазначалось) у позові відмовив (а.спр. 86,87).

Суд першої інстанції з посиланням, зокрема на приписи ст.1 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.6,627 ЦК України, ст.187 ГК України зазначив таке:  з наданих до справи документів не вбачається, що договір оренди земельної ділянки площею 0,066 га по вул. Житомирська, 1  міста Коростеня ґрунтується на державному замовленні; є обов'язковим через пряму вказівку закону; його укладення передбачено угодою сторін; сторони зобов'язувалися укласти договір оренди на підставі укладеного між ними попереднього договору. Посилання позивача на умови договору оренди №4 від 31.03.2008 року безпідставні, оскільки  він  є самостійним договором, в якому визначені  істотні  умови, зокрема, предмет і строк його дії. Суд також вказав, що позивач  наполягає на укладенні нового договору, який містить інші істотні умови, ніж договір №4 від 31.03.2008 р., і які неможливо розцінити як внесення змін до договору       №4 від 31.03.09 р.  

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням п'ятнадцятої сесії Коростенської міської ради від 28.12.99р. земельна ділянка площею 13, 0334 га по вул. Житомирська, 1  міста Коростеня передана у власність шляхом продажу АТЗТ Коростенський завод "Янтар" (позивач) та укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення №5047 від 07.06.2000 року.

07.07.2000 року позивачу було видано Державний акт на право власності на землю №1  серії ЖТ №013736 (а.с. 23-25).

08.01.07р. між ЗАТ Коростенський завод "Янтар" (орендодавець, позивач) та ТОВ підприємство "АЗС-1" (орендар, відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки №1, згідно з р.р.1,2,3 якого було передано в строкове платне користування строком на 1 рік земельну ділянку загальною площею 0,066 га (а.с.7-8).

31.03.2008р. було укладено договір №4 з аналогічним предметом строком на 1 рік (а.с.9-12).

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна відповідача, а саме: магазини "Завітай" та "Вікторія", які були придбані у позивача згідно з договорами  купівлі-продажу від 30.09.03р. б/н. (магазин "Гарант") 01.10.03р. б/н (магазин "Вікторія"), а земельна ділянка була передана в оренду.

Згідно з п.11.1 договору оренди земельної ділянки №4 від 31.03.2008р. "Зміна умов цього договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку."

27.11.2008 року та повторно 18.12.2008 року на адресу відповідача було направлено проект договору оренди земельної ділянки №5  та № 6 на 2009 рік, які останні залишив без розгляду.

Слід зазначити, що у даній справі спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою позивача укласти договір оренди земельної ділянки на 2009 рік.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98р. оренда землі  -  це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за  державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Однак з наданих до справи документів не вбачається, що договір оренди земельної ділянки площею 0,066 га по вул. Житомирська, 1  міста Коростеня ґрунтується на державному замовленні, є обов'язковим через пряму вказівку закону, чи його укладення передбачено угодою сторін або сторони зобов'язувалися укласти договір оренди на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Посилання позивача в позовній заяві на умови договору оренди №4 від 31.03.2008 року, на думку апеляційного суду, є безпідставним, оскільки  він  є самостійним договором, в якому визначені  істотні  умови, зокрема, предмет і строк його дії (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись).

Вказане вбачається з п. 3 договору оренди №4 від 31.03.2008 року, за яким даний договір оренди укладено на 1 рік; після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.  

Пункт 11.1 вищевказаного договору вказує на  порядок внесення змін  до нього.

Натомість, звернувшись до суду, позивач  наполягає на укладенні нового договору, який містить інші істотні умови, ніж договір №4 від 31.03.2008 р., і які неможливо розцінити як внесення змін до договору  №4 від 31.03.09.  

Отже, фактично в порушення положень ст.33 ГПК України позивач не довів ті  обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку апеляційного суду, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив ЗАТ "Коростенський завод "Янтар" у позові.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

Апеляційний суд наголошує, що позивач безпідставно посилається в апеляційній скарзі на ст.764 ЦК України, оскільки положення вказаної статті стосуються поновлення раніше укладеного договору. Позовні ж вимоги заявлені про спонукання до укладення нового договору на умовах, зазначених в доданому до позовної заяви проекту договору.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" ( м. Коростень ) слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                        

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення  господарського суду Житомирської  області від 02 квітня  2009 р. у справі №12/21-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар", м. Коростень  - без задоволення.

2. Справу № 12/21-НМ  повернути до  господарського суду  Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

                                                                                             

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд