ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2009 р. Справа № 13/12/2284
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерчука А.П. - представника за довіреністю від 26.12.2008р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі",
м. Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "11" лютого 2009 р. у справі № 13/12/2284 (суддя Матущак О.І.)
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Хмельницький
до Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі",
м. Хмельницький
про стягнення 18 007 203,06 грн., з яких 11 789 998,99 грн. основного боргу, 2034953,83грн. пені, 3 578 486,63 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 603 763,61 грн. 3% річних,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.02.2009 р. у справі №13/12/2284 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ до Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі", м.Хмельницький про стягнення 18007203,06грн., з яких 11789998,99 грн. основного боргу, 2034953,83грн. пені, 3578486,63 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 603763,61 грн. 3% річних задоволено частково. Стягнуто з ВО "Хмельницькі теплові мережі" на користь позивача 3880619,70 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 2034953,83 грн. пені, 4191166,57 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 725274,47 грн. 3% річних, 25500 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В сумі 7859379,20 грн. позовних вимог провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області та припинити провадження у справі (а.с.106-108).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- судом не були прийняті до уваги надані відповідачем договори №94/440 від 16.07.08р. на суму 7775396,60 грн., №552/440 від 09.10.08р. на суму 83982,60 грн., №1129/440 від 03.12.08р. на суму 43327,00 грн., №1130/440 від 03.12.2008р. на суму 2882339,27 грн. та №1320/440 від 25.12.08р. на суму 1014636,68 грн., укладені між Головним управлінням Державного казначейства у Хмельницькій області, Головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації, ВО "Хмельницькі теплові мережі", ДК "Газ України", НАК "Нафтогаз України" про організацію взаєморозрахунків, з посиланням на те, що вони не є предметом розгляду справи, хоча сторонами у цих договорів є позивач та відповідач по даній справі;
- відповідно до п.2 вказаних договорів ВО "Хмельницькі теплові мережі" не мали права погашати заборгованість по договору від 30.12.2005р. №06/05-2132-ТЕ-34 раніше ніж йому надійдуть кошти на рахунок від Головного фінансового управління Хмельницької облдержадміністрації, а враховуючи, що кошти надійшли за першим договором №94/440 від 16.07.08р. лише в серпні місяці, то відповідно з 16.07.2008р. відповідач не мав права погашати заборгованість до проведення усіх взаєморозрахунків за вищевказаним договором, а тому основний борг за поставлений природній газ у розмірі 3880619,70 грн. не може бути предметом спору та стягуватися на підставі договору від 30.12.2005р. № 06/05-2132-ТЕ-34;
- заборгованість за поставлений природній газ у розмірі 3880619,70 грн. не може бути виплачена відповідачем, оскільки дані кошти не профінансовані Державним казначейством України, і, крім того, вказана заборгованість є предметом інших Договорів, а тому суд повинен був припинити провадження в частині стягнення цієї суми;
- суд першої інстанції, в порушення п.6 ч.1 ст.81-1 ГПК України, не зазначив в протоколі судового засідання про заявлене представником ВО "Хмельницькі теплові мережі" усне клопотання про зменшення судом розміру пені, у зв'язку з тим, що з сумою основного боргу питання вирішено на підставі договорів і його сплата не залежить від відповідача, яке було судом відхилено.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №31/10-2595 від 24.03.2009р. заперечив проти доводів, викладених у ній, вказавши, що твердження скаржника, про те, що він не мав можливості сплатити заборгованість, так як це б порушило пункт 3.1 укладених сторонами договорів №94/440, №552/440, №1129/440, №1130/440, №1320/440, є необґрунтованими, оскільки природний газ по договору №06/05-2132 ТЕ-34 від 30.12.2005 року постачався протягом січня-грудня 2006 року, кінцевий термін розрахунку за поставлений природний газ мав бути здійснений до 08.01.2007р., а договори про організацію взаєморозрахунків були укладені сторонами в період з 16.07.2008р. по 25.12.2008р.; навіть якщо відповідач не мав можливості сплатити заборгованість у зв'язку з п.3.1 зазначених договорів, в будь-якому разі залишається більше року прострочки виконання зобов'язання - з дати, коли мав бути здійснений кінцевий розрахунок за поставлений природний газ до моменту укладення вищевказаних договорів. Зазначає також, що постанова Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008р. та положення договорів №94/440, №552/440, №1129/440, №1130/440, №1320/440 жодним чином не змінюють умови договорів на постачання природного газу і не звільняють боржників від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання передбаченої чинним законодавством (ст.ст. 549-551, 625 ЦК України), а лише передбачають спосіб погашення заборгованості за спожиті енергоносії (а.с.129-132).
11.06.2009р. на адресу суду від ВО "Хмельницькі теплові мережі" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням повноважних представників відповідача у відпустці.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, а також, беручи до уваги ту обставину, що клопотання ВО "Хмельницькі теплові мережі" документально не підтверджено, судова колегія відхиляє останнє та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2005р. між ДК "Газ України" (Комітент) та ВО "Хмельницькі теплові мережі" (Комісіонер) було укладено договір комісії №06/05-2132ТЕ-34 (далі - договір), згідно п.1.1 якого Комітент доручає, а Комісіонер бере на себе зобов’язання здійснити за плату від свого імені та за рахунок Комітента реалізацію природного газу для потреб підприємств комунальної теплоенергетики та котелень промислових підприємств Хмельницької області, які забезпечують тепловою енергією населення та бюджетні установи і організації, надалі Споживачі (а.с.18-19).
У відповідності до п.2.1 договору Комітент передає Комісіонеру в 2006 році на комісію газ для реалізації в обсязі 39174000,0 куб.м.
Згідно п.3.3 договору кількість газу, переданого Комісіонеру, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Комітентом та Комісіонером на підставі показань комерційного вузла обліку газу Споживачів, які повинні відповідати вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", державним будівельним нормам ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання", "Правилам подачі та використання природного газу в народному господарстві України", міждержавним та державним стандартам, нормативним та методичним документам Держспоживстандарту України та НАК "Нафтогаз України", експлуатаційній документації на засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що входять у вузол.
Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що ціна за 1000 куб.м. газу, який передається на комісію, становить на момент укладання даного договору без урахування вартості транспортування газу територією України -206,4 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,128 грн., крім того ПДВ, що визначається згідно з чинним законодавством України;
- вартість транспортування газу територією України становить 47,5 грн., крім того ПДВ 20% - 9,5 грн.
Разом до сплати за 1000 куб м. газу - 267,528 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України, крім того ПДВ на вартість газу, що визначається згідно з чинним законодавством.
Згідно п.4.6 договору Комісіонер укладає із Споживачем договори на постачання природного газу, за формою, яка додається (Додаток №1) і є невід'ємною частиною даного договору. Комісіонер зобов'язаний передбачити в договорах на постачання газу із Споживачами, що оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється Споживачами грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 08 числа, наступного за місяцем постачання та транспортування газу.
На підставі п.5.1 договору Комісіонер в день надходження коштів від Споживачів перераховує їх на консолідований розподільчий рахунок Комітента.
Згідно п.6.1 договору Комісіонер надає Комітенту поруку (делькредере) за виконання зобов"язань по угодам, укладеним на виконання даного договору, між Комісіонером та Споживачами.
Відповідно до п.6.2 договору в разі невиконання або неповного виконання Споживачами зобов’язань, передбачених умовами укладених договорів на постачання природного газу між комісіонером та споживачами з урахуванням п. 4.6 даного договору, комісіонер протягом 2-ох днів перераховує суму заборгованості споживачів на рахунок комітента. Остаточний розрахунок – до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
Пунктами 8.2 і 8.4 договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування коштів за газ, у строки зазначені у п.п. 5,1, 6.2 цього договору, комісіонер сплачує на користь комітента, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується комітентом протягом одного року, що передує моменту звернення з позовом.
В період з 15.03.2006р. по 14.12.2006р. сторонами укладено сім додаткових угод до договору комісії від 30.12.2005р., якими неодноразово змінювалися ціна на природній газ, об’єми його постачання та походження (а.с.20-26).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів передачі-приймання природного газу, підписаних представниками обох сторін, за період січень–грудень 2006р. позивачем були здійснені наступні поставки природного газу:
- згідно акту від 31.01.2006р. 425,932 тис. куб.м.;
- згідно акту від 28.02.2006р. 12690,705 тис. куб.м.;
- згідно акту від 28.02.2006р. 11617,692 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.03.2006р. 10488,370 тис. куб.м.;
- згідно акту від 30.04.2006р. 3705,911 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.05.2006р. 314,305 тис. куб.м.;
- згідно акту від 30.06.2006р. 438,563 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.07.2006р. 414,914 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.08.2006р. 335,034 тис. куб.м.;
- згідно акту від 30.09.2006р. 242,287 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.10.2006р. 2390,033 тис. куб.м.;
- згідно акту від 30.11.2006р. 7461,758 тис. куб.м.;
- згідно акту від 31.12.2006р. 8438,889 тис. куб.м.
Загалом позивачем було поставлено відповідачу природного газу на суму 25663186,10 грн.
Як стверджує позивач, відповідач провів розрахунки частково, заборгувавши 11789998,99 грн. (розрахунок а.с.14-17).
У зв'язку з проведенням відповідачем неповного розрахунку за отриманий природний газ, Дочірня компанія "Газ України" звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою №31/10-3647 від 10.04.2008р. про стягнення з Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі" 11789998,99 грн. основного боргу, 2034953,83 грн. пені за період з 08.04.2007р. по 08.04.2008р., 3578486,63 грн. інфляційних за період лютий 2006р. - березень 2008р. та 603763,61 грн. 3% річних за період з 11.02.2006р. по 08.04.2008р.(а.с.3-9).
15.08.2008р. ДК "Газ України" подана до господарського суду заява про уточнення позовних вимог №31/10-9393 від 12.08.2008р., у якій позивач зазначає, що 30.05.2008р. відповідачем було оплачено частково суму боргу в розмірі 50000 грн., а тому просить суд стягнути з останнього 11739998,99 грн. боргу, 2034953,83 грн. пені за період з 08.04.2007р. по 08.04.2008р., 4191166,57 грн. інфляційних за період лютий 2006р. - липень 2008р. та 725274,47 грн. 3% річних за період з 11.02.2006р. по 12.08.2008р. (а.с.75-79).
Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було проведено частковий розрахунок за отриманий природний газ в сумі 83982,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №390 від 29.10.2008р. (а.с.97).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7859379,20 грн. боргу правильно припинено судом першої інстанції на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав вимоги щодо оплати вартості отриманого від ДК "Газ України" природного газу у встановлений договору строк, тобто до 06.01.2009р. включно.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунки сум інфляційних, 3% річних, а також пені, встановленої згідно п.8.2 договору, обгрунтовані.
З урахуванням зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 6026,79грн. основного боргу, 33,80 грн. 3% річних за період з 07.01.2009р. по 12.03.2009р. та 372,29 грн. інфляційних за цей же період, а також пені в розмірі, що стягнуто судом.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не мав права погашати заборгованість по договору від 30.12.2005р. №06/05-2132-ТЕ-34 раніше ніж йому надійдуть кошти на рахунок від Головного фінансового управління Хмельницької облдержадміністрації з огляду на таке.
Пунктом 37 ст.1 Бюджетного кодексу України встановлено, що субвенції - це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Постановою КМУ від 25.04.2008 №440 відповідно до ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" затверджено Порядок перерахування у 2008 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органам місцевого самоврядування.
Тому, надання або ненадання субвенції з державного бюджету не може бути умовою виконання або невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, договори №94/440 від 16.07.2008р. (а.с.90) та №552/440 від 09.10.2008р. (а.с.94) про організацію взаєморозрахунків, укладені між Головним управлінням Державного казначейства у Хмельницькій області, Головним фінансовим управлінням Хмельницької облдержадміністрації, ВО "Хмельницькі теплові мережі" та НАК "Нафтогаз України" відповідно до вказаної Постанови КМУ і є підставою проведення передбачених нею розрахунків між вказаними в договорі сторонами.
Згідно вказаних договорів відповідачу були перераховані кошти у розмірі 7859379,20 грн. для погашення заборгованості перед позивачем за договором №06/05-2132-ТЕ-34 від 30.12.2005р., відповідач перерахував вказані кошти ДК "Газ України", яке в подальшому згідно умов цього договору перерахувало їх НАК "Нафтогаз України", а останній в свою чергу перерахував дані кошти до спеціального фонду державного бюджету як погашення податкової заборгованості з рентної плати за транзитне транспортування природного газу.
Наявність інших договорів на виконання зазначеної постанови КМУ, укладених між тими ж сторонами, у грудні 2008р., не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань за договором №06/05-2132-ТЕ-34 від 30.12.2005р. та прострочення виконання грошового зобов'язання, враховуючи наступне.
Згідно листа-пояснення Головного управління Державного казначейства у Хмельницькій області №14-14/150-4089 від 29.05.2009р. на виконання ухвали суду від 23.04.2009р. по договорам №1320/440 від 25.12.2008р., №1130/440 від 03.12.2008р., №1129/440 від 03.12.2008р., в зв"язку з відсутністю асигнувань розрахунки не були проведені.
Слід зазначити, що вказані договори є багатосторонніми правочинами у сфері бюджетних правовідносин, які передбачають спосіб погашення існуючої заборгованості за спожиті енергоносії і не впливають на чинність умов укладеного сторонами договору комісії та не звільняють від відповідальності за невиконання договірних зобов"язань та прострочення виконання грошового зобов"язання.
Зазначену правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України від 28.01.2009р. у справі №49/152-08.
Що стосується твердження відповідача, що ним заявлялось усне клопотання до суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені, то зазначене спростовується матеріалами справи, зокрема, протоколами судових засідань.
Окрім того, матеріали справи не містять зауважень відповідача на протокол, які останній вправі був подати згідно ст.81-1 ГПК України.
Суду апеляційної інстанції відповідач клопотання про зменшення розміру пені не заявляв.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2009р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2009 року у справі №13/12/2284 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничого об'єднання "Хмельницькі теплові мережі", м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №13/12/2284 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
Віддрук. 4 прим.:
1 – до справи,
2,3 – сторонам,
4 – в наряд.