КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3271/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

апелянт ОСОБА_3

пр-к відповідача Дарда О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів і зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому ( з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 889 від 09.07.2015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта міліції, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 375 о/с від 02.10.2015 в частині звільнення з органів Міністерства внутрішніх справ лейтенанта міліції, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області;

- поновити на службі в органах внутрішніх справ України на посаді командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області з 02.10.2015 року;

- зарахувати строк вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ та стягнути кошти у розмірі 10 629,88 грн. у якості грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачу, як старшому ротаційної групи та командиру взводу не підпорядковувався молодший сержант ОСОБА_5 Отже, позивач не міг конролювати дії останнього, а тим більше, нести за його проступки відповідальність.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що п. 2 наказу УМВС України в Чернігівській області від 09.07.2015 року № 889, за грубе порушення службової дисципліни, положення ст. 1 та вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV, неналежне виконання посадових обов'язків у частині відсутності контролю за діями підпорядкованого особового складу, вчинення підлеглим дій, які порушують вимоги рішень РНБО, та які мають ознаки корупційних, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з ОВС України за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На підставі висновку службового розслідування та вищезазначеного наказу начальником УМВС України в Чернігівській області видано наказ від 02.10.2015 року № 375 о/с, яким звільнено з МВС у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_3, командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС з 02 жовтня 2015 року.

Позивач вважаючи зазначені накази неправомірними, посилаючись на поверховість проведення службового розслідування та порушення посадовими особами нормативних актів в ході службового розслідування, звернувся з даним позовом в суд.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність зазначених вище висновків суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), Статут патрульно-постової служби міліції, затверджений наказом МВС України від 28 липня 1994 року № 404 (далі - Статут), Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073 (далі - Інструкція № 230).

Права, обов'язки і відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і Положенням № 114 (п. 10 Положення № 114).

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За приписами ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту ОВС України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний розвивати і підтримувати у підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність.

Також, одним з основних підзаконних відомчих нормативних актів, які регламентують несення служби в зоні проведення АТО для працівників батальйонів патрульної служби міліції особливого призначення (абревіатура - БПСМОП), одним з яких є батальйон «Чернігів», є Статут патрульно-постової служби міліції, затверджений наказом МВС України від 28 липня 1994 року № 404.

Статут патрульно-постової служби міліції розроблений відповідно до вимог Закону України «Про міліцію», інших законодавчих та нормативних актів та визначає основні завдання, порядок організації і несення патрульно-постової служби працівниками міліції по охороні громадського порядку, безпеки, боротьби з правопорушеннями на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях.

В Статуті на підставі загальних положень і принципів управління, узагальнення практики викладаються обов'язки посадових осіб органів внутрішніх справ по керівництву патрульно-постовою службою, порядок її організації, обов'язки і права нарядів міліції, особливості несення служби при проведенні масових заходів і надзвичайних обставинах.

Пунктом 51 Статуту визначено, що командир підрозділу патрульно-постової служби (полку, батальйону, роти) відповідає за забезпечення оперативно-службової діяльності підрозділу, щоденну готовність особового складу до виконання завдань по забезпеченню охорони громадського порядку, комплектування, службову, бойову та фізичну його підготовку, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності підрозділу, несе персональну відповідальність за дотриманням особовим складом норм закону і дисципліни, здійснює керівництво службою особового складу з питань, що входять до компетенції підрозділу.

Як встановлено судом першої інстанції, 16.06.2015 року до УМВС України в Чернігівській області надійшла інформація про факт вчинення неправомірних дій членом ротаційної групи, яка несла службу під керівництвом лейтенанта міліції ОСОБА_3, молодшим інспектором зв'язку БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області молодшим сержантом міліції ОСОБА_5 16.06.2015 року близько 03.00-03.30, не доїжджаючи до блокпосту у напрямку смт. Станиця-Луганська м. Луганськ, молодший сержант міліції ОСОБА_5 здійснив спробу незаконно переправити через блокпост де несли службу працівники БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області до м. Луганська транспортні засоби під керуванням цивільних осіб з продуктами харчування

16.06.2015 року наказом начальника УМВС України в Чернігівській області № 616 за даним фактом призначено службове розслідування, в ході якого встановлено, що протягом червня 2015 року, всупереч встановленим в зоні дії АТО правилам перетину лінії розмежування, ігноруючи вимоги нормативних актів щодо забезпечення працівниками ОВС захисту населення від можливих уражень з боку терористів, протидії протиправної діяльності та контролю за перетином громадянами лінії розмежування в зоні АТО, підлеглий позивача - молодший сержант міліції ОСОБА_5 періодично і не безоплатно надавав громадянам допомогу в незаконному перетині лінії розмежування на блокпості, підконтрольному підрозділу батальйону патрульної служби МОП «Чернігів» під керівництвом командира взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС області матеріали службового розслідування 13.07.2015 року направлені до прокуратури Луганської області.

Факт порушення встановлено за наслідками службового розслідування, вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо необхідності проведення службового розслідування з приводу факту вчинення позивачем порушення дисципліни та повного встановлення обставин його вчинення дотримано.

У висновку службового розслідування зазначено та встановлено, які конкретно дії позивача є порушенням, а саме: порушення службової дисципліни, що призвело до порушення норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Так, з висновку службового розслідування вбачається, що відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області від 10.03.2015 року № 88 «Про відрядження працівників БПСМОП «Чернігів» УМВС області» з 10.03.2015 року до особливого розпорядження до ГУМВС України в Луганській області з місцем дислокації смт. Станиця Луганська відряджені 49 працівників БПСМОП «Чернігів» УМВС, в тому числі молодший сержант міліції ОСОБА_5 Старшим групи призначений заступник командира БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області старший лейтенант міліції ОСОБА_6.

Однак, в подальшому, з урахуванням наступних ротацій, відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області від 22.05.2015 року № 188 відповідно до якого старшим ротаційної групи з 35 працівників БПСМОП «Чернігів» УМВС призначений командир взводу № 1 роти № 2 БПСМОП «Чернігів» УМВС України в Чернігівській області лейтенант міліції ОСОБА_3.

Таким чином, в питаннях службової дисципліни ОСОБА_5 був підпорядкований позивачу, як старшому групи.

Крім того, з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивачем не вживалися заходи дієвого контролю щодо підпорядкованого особового складу, що мав забезпечувати запобігання, виявлення та припинення вчинення злочинів, несення служби з охорони громадського порядку на блокпостах зони розмежування. Наслідком чого стало можливим вчинення підлеглими дій, які мають ознаки корупційних.

Зазначене свідчить про порушення позивачем ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а тому у відповідача були підстави для звільнення відповідно до п. «є» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення позивача з ОВС України здійснено у відповідності до норм чинного законодавства, а оскаржувані накази прийнято у встановленому законодавством порядку, у спосіб та у межах наданих повноважень.

Оскільки решта позовних вимог є похідними від зазначених вище позовних вимог, то суд першої інстанції також правомірно відмовив в їх задоволенні.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 11.12.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.