Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості Львівської області про спонукання до вчинення дій,

в с т а н о в и л а:

Приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся до господарського суду з позовною заявою про спонукання до вчинення дій - зобов'язати відповідача надати результати розгляду корінця направлення Бориславського МЦЗ №13010707310005001 від 14.08.2007 року на працевлаштування гр. ОСОБА_2 на посаді лікаря-стоматолога за спеціальністю (стоматологія) та представити документ про повідомлення його про результати розгляду його питання.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 31 липня 2007 року він звернувся до відповідача про направлення до нього безробітного на працевлаштування. 14 серпня 2007 року відповідач скерував до нього безробітного ОСОБА_2 на працевлаштування (направлення Бориславського МЦЗ №13010707310005001), але не надав відповіді на представлений ним корінець вищевказаного направлення щодо надання дотації.

Постановою господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року скасувати і прийняти нову, якою його вимоги задоволити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною і неправильною, бо він має право писати та отримувати відповіді на свої звернення, як роботодавець, має право знати про результати співпраці з державною службою зайнятості та отримувати від неї інструкції щодо надання дотації.

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими, так як чинним законодавством не передбачено обов'язок центру зайнятості надавати відповідь на корінець направлення на працевлаштування.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.07.2007 року позивач звернувся із заявою до відповідача про надання йому інформації по дотаційній програмі.

27.07.2007 року за вих. №1108/05 Бориславський міський центр зайнятості надав письмову відповідь на звернення СПД-ФО ОСОБА_1., в якій дав відповіді на питання поставлені останнім у заяві, зокрема й щодо можливості отримання дотації, вказавши, що згідно поданої позивачем розрахункової відомості, станом на 01.04.2007 р., за ним рахується заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 87,14 грн. та що упродовж другого кварталу 2007 року ним не сплачено вказану заборгованість. Остання проплата страхових внесків позивачем була 19.02.2007 р.

31.07.2007 р. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1. подав до Бориславського міського центру зайнятості звіт про наявність вакансій, зокрема, чотири вакантних місця лікаря-стоматолога із основними вимогами до претендентів на вакансію.

14.08.2007 р. Бориславський МЦЗ, відповідно до даних про потребу у працівниках від 31.07.2007 р., видав на ім'я СПД-ФО ОСОБА_1. направлення на працевлаштування №13010707310005001 для працевлаштування гр. ОСОБА_2 на посаді лікаря-стоматолога за спеціальністю (стоматологія).

16.08.2007 р. позивач на корінці вказаного направлення на працевлаштування вказав, що гр. ОСОБА_2. буде прийнятий на посаду заявленої вакансії стоматолога за умови надання дотації та повернув такий відповідачу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно загальних положень Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 року N1, такий розроблено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і він визначає умови, механізм надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних (далі - дотація) та відповідальність за порушення умов порядку її надання та використання.

Дотація - це кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для покриття витрат на заробітну плату осіб, працевлаштованих за направленням державної служби зайнятості, надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фондом може надаватися дотація роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік. Можливості та обсяги надання дотацій визначаються правлінням Фонду виходячи з фінансового стану Фонду. Порядок надання роботодавцю дотації для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, розгляд питання про можливість надання роботодавцю дотацій здійснюється комісією, створення якої ініціює робочий орган виконавчої дирекції Фонду, у складі представників виконавчої дирекції Фонду, районних та міських державних адміністрацій, організацій роботодавців та їх об'єднань, професійних спілок (за згодою), на підставі: інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою 3-ПН або листа роботодавця про його попередню згоду на працевлаштування безробітного; письмової згоди роботодавця на направленні на працевлаштування з наданням дотації роботодавцю для прийняття на роботу на відповідне робоче місце безробітного за направленням служби зайнятості з умовою надання дотації; довідки роботодавця про відсутність скорочення на підприємстві протягом останніх 6 місяців чисельності (штату) працівників за професією (спеціальністю), на яку працевлаштовується безробітний, що підтверджується центром зайнятості, а в разі працевлаштування безробітних з числа інвалідів - довідки про виконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на дату звернення; відомостей центру зайнятості про реєстрацію роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та про відсутність на дату звернення заборгованості щодо сплати страхових внесків до Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день заповнення позивачем корінця направлення Бориславського МЦЗ №13010707310005001 від 14.08.2007 р. на працевлаштування гр. ОСОБА_2 на посаді лікаря-стоматолога за спеціальністю (стоматологія) за СПД-ФО ОСОБА_1. рахувалась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 87,14 грн., тому на думку колегії суддів права на дотацію не мав.

Крім того, колегія суддів відзначає, що нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку та порядку для центру зайнятості розгляду корінця направлення на працевлаштування, в якому роботодавцем вказана умова працевлаштування для встановлення дотації для нього, а корінець направлення, який є частиною направлення, повертається роботодавцем до центру зайнятості для вчинення дій щодо зняття чи залишення на обліку безробітного, котрого працевлаштували.

Покликання апелянта на Закон про звернення громадян не заслуговує на увагу, так як в даному випадку спірні правовідносини регулюються вищевказаним Порядком надання дотації.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 200, 205 ч.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року у справі №33/148-А/5015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.