донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
15.06.2009 р. справа №21/204
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Калантай М.В. |
суддів: | Запорощенка М.Д. Старовойтової Г.Я. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | не з’явився |
від відповідача: | Ільїна Є.О. –дов. від 01.10.08. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 06.04.2009 року |
у справі | №21/204 |
за позовом: | Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк |
до відповідача: | Товариства з обмеженою відповідальністю “Кварц” м. Авдіївка |
про | стягнення 218,95 грн. |
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.2009 року у справі №21/204 (суддя Матюхін В.І.) відмовлено в задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кварц” м. Авдіївка про стягнення збитків в сумі 218,95 грн., заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
Рішення господарського суду мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Позивач наполягає на тому, що діяльність підприємства суперечить статтям 1, 17, 33 Закону України “Про відходи”. На думку заявника апеляційної скарги земельна ділянка, на якій раніше знаходилась напівзруйнована будівля колишньої котельні, на місці якої зараз підприємством допущене несанкціоноване звалище відходів, використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням статті 96 Земельного Кодексу України. Скаржник вказує на те, що при зобов’язанні відповідача очистити земельну ділянку від промислових відходів, провести рекультивацію цих земель та використовувати їх за цільовим призначенням, Інспекція діяла в межах своїх повноважень, встановлених діючим законодавством.
Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кварц” м. Авдіївка, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач наполягає на тому, що порушення ним чинного природоохоронного законодавства скоєно не було. Просить залишити рішення господарського суду –без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
У судовому засіданні з 10.06.2009 року по 15.06.2009 року була оголошена перерва.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Державною інспекцією з нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин ТУ “Держгірпромнагляду” по Донецькій області з 15.04.2008 року по 13.05.2008 року проведена перевірка дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ТОВ “Кварц”, за наслідками якої складено акт перевірки. Перевіркою встановлено, що на промисловому майданчику ТОВ “Кварц” розташовані напівзруйновані споруди колишньої котельні, яка протягом багатьох років за цільовим призначенням не використовується, площа земельної ділянки яку вона займає складає 621 кв.м, вказану напівзруйновану котельню ТОВ “Кварц” придбало у МПП “Кондор” згідно договору купівлі-продажу №54 від 01.11.2001р. Згідно договору №24 від 06.06.07р. купівлі-продажу ТОВ “Кварц” передало напівзруйновану будівлю колишньої котельні з димовою трубою у власність ТОВ “Екоінтербуд” з метою подальшого їх розбирання, але на момент перевірки роботи не проводились. Земельна ділянка, на якій розташовані вищезазначені будівлі використовується не за цільовим призначенням, а саме для розміщення будівельних відходів.
За фактом встановлених порушень відповідачу, Товариству з обмеженою відповідальністю “Кварц”, видано припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, яким ТОВ “Кварц”, зокрема, зобов’язано до 01.01.2009 року у встановленому законом порядку провести роботи по демонтажу напівзруйнованих споруд колишньої котельні, земельну ділянку очистити від промислових відходів, провести рекультивацію цих земель та використовувати її за цільовим призначенням. Припис підписаний генеральним директором ТОВ “Кварц” без зауважень.
15.04.2008 року Відділом екологічного контролю природно-заповідного фонду, біологічних, земельних ресурсів та надр Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідачу видано протокол про порушення природоохоронного законодавства, згідно якого порушення виявлене у тому, що земельна ділянка промислового майданчику підприємства на якій розташовані напівзруйновані споруди колишньої котельні, протягом багатьох років за цільовим призначенням не використовується, площа земельної ділянки яку вона займає складає 621 кв.м. Причиною, яка призвела до порушення є недодержання вимог статті 96 Земельного кодексу України.
Відповідно до “Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року, позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок багаторічного використання не за цільовим призначенням земельної ділянки промислового майданчику ТОВ “Кварц”, на якій розташовані напівзруйновані споруди колишньої котельної для складування будівельних відходів, згідно якого загальна сума шкоди складає 218,95 грн.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
У статті 1 Закону України “Про відходи” визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Статтею 17 цього ж Закону закріплені обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, зокрема, суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
У статті 33 Закону України “Про відходи” зазначені вимоги щодо зберігання та видалення відходів.
У відповідності до Державного класифікатора України “Класифікатор відходів ДК 005-96”, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України №89 від 29.02.96р. (далі КВ), який входить до державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Об’єктами класифікації у КВ є відходи, під якими розуміють будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами.
Згідно з КВ до відходів належать:
- залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тощо, утворені в процесі виробництва продукції або виконання робіт і втратили цілком або частково вихідні споживчі властивості (відходи виробництва);
- розкривні і супутні гірничі породи, що видобуваються у процесі розроблення родовищ корисних копалин;
- залишкові продукти збагачення та інших видів первинної обробки сировини (шлам, пил, відсіви тощо);
- новоутворені речовини та їх суміші, утворені в термічних, хімічних та інших процесах і які не є метою даного виробництва (шлак, зола, кубові залишки, інші тверді та пастоподібні утворення, а також рідини та аерозолі);
- залишкові продукти сільськогосподарського виробництва (у т. ч. тваринництва), лісівництва і лісозаготівель;
- бракована, некондиційна продукція усіх видів економічної діяльності або продукція, що забруднена небезпечними речовинами і не придатна до використання;
- неідентифікована продукція, застосування (експлуатація) або вживання якої може спричинити непередбачені наслідки, у т. ч. мінеральні добрива, отрутохімікати, інші речовини;
- зіпсовані (пошкоджені) і неремонтоздатні чи відпрацьовані, фізично або морально зношені вироби та матеріали, які втратили свої споживчі властивості (відходи споживання);
- залишки продуктів харчування, побутових речей, пакувальних матеріалів тощо (побутові відходи);
- осади очисних промислових споруд, споруд комунальних та інших служб;
- залишки від медичного та ветеринарного обслуговування, медико-біологічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, аптечної справи;
- залишкові продукти усіх інших видів діяльності підприємств, установ, організацій і населення;
- матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається (радіоактивні відходи).
Як вбачається з викладеного, серед перелічених в Державному класифікаторі України “Класифікатор відходів ДК 005-96” найменувань відходів напівзруйновані будівлі не зазначені, тому вони не можуть вважатись відходами.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №548 від 19.12.06р. (далі Положення) державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
У відповідності до пункту 3 Положення до основних завдань Інспекції, відноситься, в тому числі, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Підпунктами 6 та 7 пункту 5 Положення Інспекції надано право, зокрема, складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом, давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень.
Як правомірно вказано судом першої інстанції із приписів Положення не вбачається наявність права Державної екологічної інспекції щодо вирішення питань про демонтаж напівзруйнованих споруд.
Позивачем розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок багаторічного використання не за цільовим призначенням земельної ділянки промислового майданчику ТОВ “Кварц”, на якій розташовані напівзруйновані споруди колишньої котельної для складування будівельних відходів, зроблений згідно висновку акту перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 15.04. –13.05.2008 року.
Однак, як встановлено господарським судом Донецької області та не спростовано позивачем, висновок, зазначений у акті перевірки від 15.04.-13.05.2008р., про використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташована напівзруйнована котельня, був зроблений тільки у зв’язку з ототожненням термінів “будівельні відходи” і “напівзруйнована котельня”, що не є одним і тим самим.
Зважаючи на зазначене, судова колегія вважає, що вимоги позивача належним чином не доведені та не обґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.
Беручи до уваги наведене, у задоволенні позову господарським судом відмовлено правомірно.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Донецькій області м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 року у справі №21/204 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.04.2009 року у справі №21/204 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Головуючий М.В. Калантай
Судді: М.Д. Запорощенко
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 6 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –ГСДО;
2 прим. –ДАГС