ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

П О С Т А Н О В А

 

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

07 травня 2009 року                                                                                     №22а-17249/08/9104

 

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

 

в складі: головуючого - Стародуба О.П.,

                суддів - Шавеля Р.М., Пліша М.А.,

                при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про зобов'язання вчинити дії,-

 

ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_1. звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Ковельської міської ради перерахувати та виплатити недоплачену їй за період з січня по серпень 2008 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та абзацом 3 п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі допомога).

 

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2008р. позов задоволено, зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоплачену частину допомоги за період з січня по серпень 2008 року в розмірі, визначеному ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та абзацом 3 п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 

З таким рішенням суду не погодився відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків. Просить скасувати постанову.

 

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, а тому суд розглядає справу у їх відсутності.

 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

 

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини 2007 року народження, яка має статус дитини потерпілої від Чорнобильської катастрофи, і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, яка повинна виплачуватись у подвійному розмірі відповідно до абзацу 3 п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 28.12.2007р.).

 

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законами, оскільки рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виключення абзацу 3 пункту 10 статті 30.

 

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.

 

Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

 

Поряд з тим, задовольняючи повністю позовні вимоги за період з січня по серпень 2008 року суд першої інстанції не врахував вимоги статті 152 Конституції України, відповідно до якої закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 22.05.2008р. по серпень 2008 року, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову слід скасувати та постановити нову, якою позов задоволити частково.

 

Керуючись ст.ст.160, 195, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області задоволити частково.

 

Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.10.2008р. по справі №2-а-327/08 скасувати.

 

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

 

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 22.05.2008р. по серпень 2008 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що передбачений ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та абзацом 3 п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 28.12.2007р.).

 

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що передбачений ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та абзацом 3 п.10 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 28.12.2007р.), з 22.05.2008р. по серпень 2008 року з врахуванням уже здійснених виплат.

 

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                           О.П. СТАРОДУБ

 

СУДДІ:                                                                                                             Р.М. ШАВЕЛЬ

 

                                                                                                                           М.А. ПЛІШ