ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 р.                                                                               Справа №  2a-181/09/0370 

Головуючого -судді Валюха В.М.,

при секретарі Польовій М.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років позивачеві така допомога не нараховувалася та не виплачувалася.

Просить зобов'язати відповідача провести нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року до вересня 2008 року.  В судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. 

В поданих суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав. Стверджує, що  позивач одержує підвищення до пенсії як учасник війни, тому не має права на одержання надбавки до пенсії як дитина війни, на підставі чого просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судове засідання  не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України неприбуття відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений, та від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Луцьку, одночасно наділений правовим статусом дитини війни та учасника війни, протягом 2006-2008 років одержував пенсію без доплати як дитині війни, проте йому виплачувалося підвищення пенсії як учаснику війни, що підтверджується письмовими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, пенсійним посвідченням НОМЕР_1 із проставленими у ньому штампами  «дитина війни» та «учасник війни»,  довідкою відповідача НОМЕР_2 від 23.02.2009 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники війни.

Оскільки позивач є учасником війни, користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі протягом 2006-2008 років одержував підвищення до пенсії як учасник війни, не звертався до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 163 КАС України, на підставі ст. 6, п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови  подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 2 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. 

Суддя                                                                                                   В.М.Валюх