АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 647/2769/14-к

Справа №11-кп/791/985/15 р. Головуючий в 1-й інстанції Волошин Р.Р.

Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач: Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року грудня місяця «10» дня

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

СуддівОСОБА_2, ОСОБА_3

З участю прокурораОСОБА_4

При секретаріОСОБА_5

ОбвинуваченогоОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230000000440, за апеляційною скаргою прокурора Краснопьорова О.О. на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_6, 23 травня 1989 року

народження, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

Мартукського району, Актюбінської області, Казахстан, жителя

с. Високе, вул. Шкільна, 28, Бериславського району,

Херсонської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на чотири роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки.

У відповідності до положень ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов’язки періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід не обирався.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6Ю на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 2 393 гривні 11 копійок.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 16 серпня 2014 року о двадцятій годині тридцять хвилин в с. Високе Бериславського району Херсонської області, не маючи посвідчення водія та керуючи трактором МТЗ-80, порушив п.п. 2.1а), 2.9 а), 2.3 б) і 10.9 Правил дорожнього руху України, а саме, здійснюючи рух заднім ходом не вжив заходів до забезпечення безпеки руху та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

На вирок суду прокурор Краснопьоров О.О. подав апеляційну скаргу, у якій, не заперечуючи доведеності вини і правильності кваліфікації дій обвинуваченого, покликається на незаконність вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання внаслідок його м»якості, зокрема безпідставності звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Крім того, на думку прокурора суд, відкидаючи обвинувачення ОСОБА_6 про вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, своє рішення не мотивував. Просить вирок скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на п’ять років без позбавлення права керування транспортними засобами. Обвинуваченого взяти під варту в залі суду.

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування вироку з наведених в апеляційній скарзі підстав, обвинуваченого ОСОБА_6, який просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин у апеляційній скарзі не заперечується і такий висновок підтверджується перевіреним в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку та правильно кваліфікував дії обвинуваченого.

Доводи апеляційної скарги прокурора про відсутність у мотивувальній частині вироку мотивування щодо визнання обвинувачення про вчинення ОСОБА_6 злочину в стані алкогольного сп»яніння не можуть бути прийняті до уваги. В підтвердження своїх доводів прокурор не навів жодних доказів, а наданий прокурором акт освідування особи на стан сп’яніння суперечить анкетним даним обвинуваченого на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. (т. 1 а.с. 64)

Не заслуговують уваги і доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності вироку в частині застосування стосовно обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням. На думку колегії суддів призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України щодо його необхідності, достатності та справедливості. Як встановив суд першої інстанції обвинувачений вину визнав і покаявся, відшкодував потерпілому ОСОБА_8 всі завдані збитки у зв’язку з похоронами його сина, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей. Враховано місцевим судом і думка потерпілого, який в судовому засіданні просив не позбавляти обвинуваченого волі. При таких обставинах місцевий суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та у відповідності до вимог ст. 75 КК України мав підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

З оглядом на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги прокурора немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Краснопьорова О.О. залишити без задоволення, а вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 29 вересня 2015 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Ухвала може бути оскаржена учасниками судового розгляду на протязі трьох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно

Суддя