Львівський апеляційний адміністративний суд

у х в а л а

Іменем  україни

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Бориславського міського центру зайнятості Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Бориславського міського центру зайнятості Львівської області про бездіяльність суб'єкта владних повноважень,

в с т а н о в и л а:

ПП ОСОБА_1. звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив визнати ненадання Бориславським міським центром зайнятості відповіді на його заяву за №2172 від 04.10.2005 року незаконною та стягнення судових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, зокрема, що відповідачем необґрунтовано, в порушення термінів передбачених Законом України «Про звернення громадян» не надано відповіді на заяву №2172 від 04.10.2005 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 30 січня 2008 року позов задоволено .

Визнано ненадання Бориславським міським центром зайнятості відповіді на заяву позивача за №2172 від 04.10.2005 року незаконною. Стягнуто з Державного бюджету України в користь позивача 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Бориславський міський центр зайнятості оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Львівської області від 30 січня 2008 року скасувати.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, при її прийнятті судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.

Зазначає, що 10.10.2005 року листом №1158 позивачу було роз'яснено порядок надання дотації роботодавцю, що на думку апелянта є відповіддю на звернення про надання дотації, а також покликаються на пропуск строку звернення до суду.

В письмовому запереченні позивач вважають прийняте рішення правильним і законним, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін, а також стягнути з відповідача витрати на апеляційний розгляд.

Представники відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідь на звернення позивача від 04.10.2005 року про надання дотації було надане 21.12.2005 року, тобто з порушенням строку розгляду звернень громадян.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

04.10.2005 року Бориславським міським центром зайнятості за №2172 зареєстровано заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., в якій останній просить надати дотацію на створення додаткового робочого місця, для працевлаштування безробітного за скеруванням центру зайнятості.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 18 цього Закону, одним із гарантованих прав заявника є одержання письмової відповіді про результати розгляду заяви чи скарги.

Згідно ч.1 ст.20 згаданого Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на звернення позивача від 04.10.2005 року про надання дотації було надане 21.12.2005 року, так як в ній є покликання на дану заяву і вірно не взяв до уваги покликання апелянта на відповідь за №1158 від 10.10.2005 року, копія якої була отримана позивачем 24.10.2005 року, так як вона дана на інші звернення позивача.

Покликання апелянта на пропуск строку звернення до суду не заслуговують на увагу так як це питання не ставилось при розгляді судом першої інстанції.

Таким чином, відповідачем було порушено гарантоване ст.40 Конституції України право позивача на звернення громадян та ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», що полягало у несвоєчасному наданні відповіді останньому на його звернення.

В оскарженій постанові вирішені всі питання, передбачені ст.161 КАС України, в тому числі й судових витрат.

Колегія суддів також відзначає, що згідно ч.6 ст..94 КАС України зміна розподілу судових витрат можлива при зміні чи ухваленні нового рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1, 200, 205 ч.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Бориславського міського центру зайнятості Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 30 січня 2008 року у справі №18/332А/5015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.