Номер рядка статистичного звіту - 2.7
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
12 березня 2009 р. Справа № 2а-17618/09/0370
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ковальчук В. Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича, третіх осіб Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича, Прем'єр-Міністра України Януковича Віктора Федоровича, народних депутатів України: Кушнарьова Євгена Петровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Джиги Миколи Васильовича про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся з позовом Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича, третіх осіб Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича, Прем'єр-Міністра України Януковича Віктора Федоровича, народних депутатів України: Кушнарьова Євгена Петровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Джиги Миколи Васильовича про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
При вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено, що позивач, крім клопотань про залучення до висвітлення судочинства засобів масової інформації; повну фіксацію судового процесу технічними засобами; особисту участь у розгляді справи Президента України, Прем'єр-Міністра України, Генерального прокурора України, Міністра внутрішніх справ України, голів комітетів Верховної Ради України з питань правової політики, з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; постановлення окремих ухвал на адресу УМВС України у Волинській області про неприпустимість ігнорування обов'язків, покладених на міліціонерів всіх рівнів та на адресу МВС України про нагальну потребу проведення відповідних процедур на предмет виявлення відповідності займаним посадам кваліфікації всіх без винятку осіб, заявляє позовні вимоги:
- про визнання наявної компетенції відповідача щодо унеможливлення ним протиправних діянь його підлеглих, і в зв'язку з цим винну бездіяльність відповідача в частині неналежного контролю ним діянь його підлеглих з числа міліціонерів УМВС України у Волинській області, причетних до утисків та дискримінації позивача;
- зобов'язання відповідача та його підлеглих застосувати Закон - перш за все ст.ст. 4, 22. 23, 23-1, 94, 95, 97, 98 КПК України, а також інші акти чинного законодавства, виконати всі без винятку приписи прокуратури і суду та порушити кримінальну справу щодо кожного конкретного складу злочину, ознаки якого обумовлено вище або відмовитись від порушення кримінальної справи щодо кожного конкретного складу злочину, вчинивши обумовлені законом процесуальні дії в певній формі із наступним своєчасним повідомленням позивача стосовно винесених постанов (оскільки до цього кожен конкретний склад злочину міліціонерами просто зухвало ігнорувався і не розглядався зовсім ні в сукупності, ні окремо - конкретно, тому всі скасовані постанови органу дізнання не містять жодного підтвердження чи спростування бодай одного з названих 33 деліктів, до того ж ці постанови засекречувались, в тому числі й за спином відповідача його іменем);
- стягнення 1700 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з тексту позовної заяви позивач фактично оскаржує процесуальні дії органів дізнання і досудового слідства, що підпорядковані Міністру внутрішніх справ України, які в порядку ст. 97 КПК України здійснювали перевірку заяв і повідомлень ОСОБА_1 про злочини. У позовній заяві наводяться факти про вчинення, на думку позивача, 33 злочинів та вказується, що впродовж тривалого часу не порушено кримінальної справи.
Проте закон встановлює спеціальний порядок оскарження процесуальних дій органів дізнання і досудового слідства, який встановлений КПК України.
Тому приходжу до висновку, що вимоги, якими позивач фактично оскаржує процесуальні дії органів дізнання і досудового слідства не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. При цьому позивач є приватною особою, а не публічно-правовим суб'єктом, який наділений владними повноваженнями, і між ним та Міністром не може виникати спорів щодо наявності (відсутності) компетенції.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Отже, і вимогу про відшкодування моральної шкоди не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 17, 109 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ Луценка Юрія Віталійовича, третіх осіб Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича, Прем'єр-Міністра України Януковича Віктора Федоровича, народних депутатів України: Кушнарьова Євгена Петровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Джиги Миколи Васильовича про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст.186 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження ухвали протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Д. Ковальчук