Львівський апеляційний адміністративний суд
п о с т а н о в а
Іменем україни
18 травня 2009 року |
№22а-3893/08/9104 |
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання |
Старунського Д.М., Носа С.П., Шавеля Р.М., Романишин О.Р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державного казначейства України на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України, управління праці та соціального захисту населення Славутської міської ради Хмельницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. 19.102007 року звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої щорічної допомоги, як учаснику бойових дій за 2006 - 2007 роки у розмірі 3 315,30 гривень. Зобов'язати Славутське міське управління праці та соціального захисту населення Хмельницької області надати довідку про виплату йому, як учаснику бойових дій, одноразової щорічної допомоги до Дня Перемоги з 2005 по 2007 роки включно.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державне казначейство України та Міністерство фінансів України на користь ОСОБА_1 2 050,30 гривень щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій до 5-го травня за 2007 рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що згідно з ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2007 рік.
Покликається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення статей Закону України «Про Державний бюджет на 2007 роки», якими встановлено виплату щорічної разової допомоги у розмірі 280,00 гривень, а тому виплата разової щорічної грошової допомоги до 5-го травня учасникам бойових дій у 2007 році повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум такої допомоги за 2006 рік, то відповідачі діяли на підставі, у спосіб та межах наданих їм повноважень, з дотриманням вимог діючого бюджетного законодавства в 2006 році. За таких обставин, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення зобов'язання на державні органи сплатити недоплачену грошову допомогуОСОБА_1 за цей рік.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Міністерство фінансів України та Державне казначейство України оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах просять постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову до них.
Вимоги за апеляційними скаргами обґрунтовують тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що виключно законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціального захисту населення України.
Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному кодексу України і закону про Державний бюджет України. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлені абсолютні розміри виплат учасникам бойових дій. Грошова допомога виплаченаОСОБА_1, як учаснику бойових дій, у розмірах визначених Державним бюджетом, а зобов'язання державних органів щодо виплати такої виконаними в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. згідно посвідчення серія АБ №147079 виданого 15.11.2005 року Славутським ОМВК Хмельницької області є учасником бойових дій (а.с. 6).
Згідно ст..29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу у 2007 році було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 280,00 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для учасників бойових дій, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідачі не мають повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій до 5-го травняОСОБА_1 за 2007 рік, розмір такої виплати був встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Відповідно на той час дії відповідачів повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що суб'єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов'язання виплатити допомогу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплатиОСОБА_1 вказаної допомоги до 5-го травня за 2007 рік, діяла норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка була чинною.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат даних допомог при подальшій зміні їх розміру.
За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримав зазначені виплати в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідачів по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги як учаснику війни є правомірними та виконаними в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державного казначейства України задоволити.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2007 року у справі №2-а-154/07 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На Постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя |
Д.М. Старунський |
Судді |
С.П. Нос Р.М. Шавель |