Львівський апеляційний адміністративний суд
у х в а л а
Іменем україни
22 квітня 2009 року |
№22а-3747/08/9104 |
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання |
Старунського Д.М., Олендера І.Я., Заверухи О.Б., Троцькому Є.Г., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про бездіяльність органів виконавчої влади,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. 19.09.2007 року звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії та забезпечити її виплату відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа №1-29/2007).
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_1. у розмірах, що передбачені ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що при прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки формувалися з врахуванням дії п.12 ст.71 та ст..111 цього Закону. Зміни в Закон в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року внесені не були, відповідно кошти для здійснення таких виплат відсутні.
Також вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1., що має статус дитини війни згідно посвідчення №114045 виданого 22.12.1993 року управлінням праці і соціального захисту населення Любешівської районної державної адміністрації Волинської області, 02 серпня 2007 року звернувся до відповідача з заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, однак отримав відповідь про те, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», має бути вирішено на законодавчому рівні. Підвищення пенсії буде проведено після прийняття відповідного законодавчого акту та вказані нарахування зможуть бути здійснені лише за умови надходжень коштів з Державного бюджету України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з уточненням строку такої виплати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з таких підстав.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст.62 встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Відповідно, позивачу мало бути підвищено розмір пенсії, однак п.12 ст.71 і ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, були призупинені.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позов слід задоволити, однак доплата в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком до пенсії повинна нараховуватися позивачу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, тобто до кінця бюджетного року.
Покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому підвищення органами Пенсійного фонду України пенсій дітям війни буде можливим тільки після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України на 2007 рік є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Крім того, твердження відповідача відносно того, що управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області не являється власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому не може бути належним відповідачем у даній справі, до уваги не беруться, оскільки, згідно п.2.1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 26 жовтня 2007 року у справі №2-а-74/07 - без змін, уточнивши строк виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя |
Д.М. Старунський |
Судді |
І.Я.Олендер О.Б. Заверуха |