ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року № 22-а-4562/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Довгополова О. М., Попко Я. С.,
при секретарі судового засідання - Троцькому Є. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Західного територіального командування ВВ МВС України на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Західного оперативного командування ВВ МВС України про визнання дій та бездіяльності незаконними, -
В С Т А Н О В И Л А:
15 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з позовом до Управління Західного територіального командування ВВ МВС України про визнання нечинним висновку службового розслідування за фактом затримання працівниками ЛМУ УМВС України у Львівській області за порушення громадського порядку старшого епідеміолога - начальника санітарно-епідеміологічної лабораторії Управління Західного територіального командування ВВ МВС України майора медичної служби ОСОБА_1 № 1328/вн від 29.12.2003 року, висновку службового розслідування № 103/вн від 21 травня 2004 року та довідку № 2/25-691 від 27 травня 2004 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що під час виконання службових обов'язків, невідомими особами йому було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, в зв'язку з чим він має право на отримання страхової виплати, однак цьому перешкоджають висновки службового розслідування, якими встановлено, що тілесні ушкодження не пов'язані з виконанням службових обов'язків.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до Західного територіального командування ВВ МВС України про визнання дій та бездіяльності незаконними.
Зазначену постанову мотивовано тим, що службові розслідування проведено поверхнево, без з'ясування всіх обставин справи, висновки зроблено на неповно та однобічно з'ясованих обставинах, містять істотні суперечності, а тому є передчасними та необ'єктивними.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідачем - Управлінням Західного територіального командування ВВ МВС України, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказано, що на момент отримання травм ОСОБА_1знаходився поза межами дислокації консульських установ перевірку яких здійснював і не міг бути тим, що виконує обов'язки військової служби, а також не міг отримати травми при виконанні службових обов'язків. Крім того судом першої інстанції не враховано, що позивач допустив порушення громадського порядку, перебував в стані алкогольного сп'яніння у військовій формі, наносив собі тілесні ушкодження шляхом самокалічення в кімнаті затриманих Галицького РВВС УМВС України м. Львова. Також не враховано, що позивач не заперечував правомірності дій працівників міліції та пропустив строк звернення до суду.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС № 1346 від 27.12.2002р. розслідуванню підлягають нещасні випадки (в.т.ч. поранення), що стались з особами рядового та начальницького складу ОВС, військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами навчальних закладів системи МВС України. Відповідно до п. 2.1. вказаного Порядку розслідування підлягають і травми, отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу під час перебування на військовій службі було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою лівої половини грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва , струсу головного мозку та закритого перелому зовнішньої кісточки зліва, що стверджується висновком експерта № 343/03 від 17.11.2003 року і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Проведеним розслідуванням встановлено, що ОСОБА_114.11.2003р. вчинив порушення громадського порядку внаслідок надмірного вживання алкоголю, однак довідкою № 14944 від 15.11.2003 року дана обставина спростовується.
По факту спичинення позивачу тілесних ушкоджень порушено кримінальну справу, чим спростовується висновок про отримання ушкоджень внаслідок власних дій.
Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій , що стались в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС № 1346 від 27.12.2002р. розслідуванню підлягають нещасні випадки (в.т.ч. поранення), що стались з особами рядового та начальницького складу ОВС, військовослужбовцями внутрішніх військ, курсантами навчальних закладів системи МВС України п. 3.8. визначено дії, які зобов'язана вчинити комісія при здійсненні розслідування. Однак всупереч вказаного порядку комісія не утворювалась, розслідування проводилось одноособово, акт розслідування за формою Н-5* відсутній, висновки зроблені не у відповідності до встановлених актів форм НТ* (Н-1*).
Висновок службового розслідування впливає на права та інтереси позивача, оскільки є підставою для страхової виплати, тому висновки слід визнати нечинними та зобов'язати відповідача провести розслідування відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій , що стались в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС № 1346 від 27.12.2002р.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Західного територіального командування ВВ МВС України залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2007 року в справі № 2а-215/07 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. І. Богаченко
Судді: О. М. Довгополов
Я. С. Попко