СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
16.06.2009 Справа № 2-а-3219/08/6/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю представників сторін:
прокурор: Прокуратури Красногвардійського району Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представника відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності;
представника третьої особи: Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 28.01.09 у справі № 2-а-3219/08/6,
за позовом Прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 5, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Енгельса 3, Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
3-тя особа: Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про стягнення щорічної разової грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2009 року (суддя Латинін Ю.А.) у справі №2а-3219/08/6 частково задоволено позов Прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, 3-тя особа Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення щорічної разової грошової допомоги.
Суд визнав дії Управління праці і соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим відносно відмови ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни протягом 2007, 2008 років, противоправними.
Суд стягнув з Управління праці і соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіці Крим на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни, за 2007 -2008 роки у сумі 7920,00грн.
У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці і соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації Автономної Республіці Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.
До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим задовольнити дане клопотання та розглянути справу у відсутності відповідача.
Представники сторін та прокурор у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу у порядку статей 195 та 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про стягнення 11110,00грн. суми разової грошової допомоги, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вимоги позивача були обґрунтовані тим, що відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551 від 22.10.1993, позивачу щорічно до 5-го травня повинна надаватись разова грошова допомога у розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 - є ветераном війни - інвалідом ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено посвідченням серії ІІ НОМЕР_1, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим 24.07.2007.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції, що діяла до 28.12.2007, щорічно до 5-го травня учасникам бойових дій - інвалідам ІНФОРМАЦІЯ_2 виплачується грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії з 01.04.2007 по 30.09.2007 складав 410,00грн. Станом на 01.05.2008 - 481,00грн.
У 2007 році позивачу сплачено відповідачем разову грошову допомогу у сумі 450,00грн., у 2008 році - 500,00грн., тобто у розмірах, передбачених Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004, визнано неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" в частині припинення або звуження пільг, компенсацій, гарантій, на які за законами України мають право окремі громадяни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 частини 3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Підпунктом б) пункту 2 статті 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" частина 5 статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” викладена в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Зміни, внесені підпунктом б) пункту 2 статті 20 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано також такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008. Згідно з пунктом 5.4. Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерела права.
При розгляді справи "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 17-1 Закону України №3551-ХІІ особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивача на отримання грошової допомоги.
Колегія суддів вважає, що недоплачена ОСОБА_1 щорічна грошова допомога, як ветерану війни - інваліду ІНФОРМАЦІЯ_2 за 2007 рік підлягає нарахуванню та виплаті, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку та стягнення грошової допомоги за 2006 рік.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 28.01.09 у справі № 2-а-3219/08/6 було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 28.01.09 у справі № 2-а-3219/08/6 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А.) від 28.01.09 у справі № 2-а-3219/08/6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2009 р.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Т.В. Дадінська
Т.Р.Лядова