Справа № 2-95|07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 p.                                                              Каланчацький районний суд

Херсонської області в складі головуючого судді Прудкої Л.Ш.

При секретарі Шаховій О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

Червоночабанської сільської ради про визнання права власності на житловий

будинок,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок з присадибними спорудами та забудовами, розташованими АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач мотивує слідуючим. Приблизно в 1955 р. його бабка ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_4 на присадибній ділянці площею 0,37 га збудували житловий будинок АДРЕСА_1 та стали проживати в ньому разом з донькою бабки ОСОБА_2. Будь-якої реєстрації будинку на проводилось, свідоцтво про право власності на нього ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не видавалось. В 1960 року ОСОБА_4 виїхав на інше місце проживання і ніяких претензій за будинок не пред»являв. В березні 1995 р. відповідачка ОСОБА_2 переїхала на інше місце проживання -АДРЕСА_2. Позивач ОСОБА_1 з того часу залишився проживати в спірному будинку разом з бабкою ОСОБА_3 Після смерті бабки ІНФОРМАЦІЯ_1. позивач продовжував проживати в будинку, відкрито та безперервно володіє ним більше 11 років. Мати позивача ОСОБА_2 спадщину не приймала. Червоночабанська сільська рада, на території якої розташоване АДРЕСА_1, будь-яких дій по визнанню будинку безхазяйним не здійснювала.

Відповідачі позов визнають.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що в 1955 р. бабкою позивача ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4 було збудовано АДРЕСА_1 житловий будинок. Документи на право власності на будинок відсутні, оскільки виготовлені не були.

З травня 1995 р. в спірному будинку проживає позивач, онук нині покійної ОСОБА_3, який відкрито і безперервно володіє вказаним

нерухомим майном 11 років.

Факт такого володіння житловим будинком підтверджується постійним проживанням позивача в ньому, квитанціями про сплату земельного податку, комунальних послуг, здійснення поточних ремонтів .

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно.

Керуючись ст.344 ЦК України, ст. 130, 174 ЦПК України, суд

вирішив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими забудовами та спорудами, розташованими АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до 11 лютого 2007 р. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: