ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р.   Справа № 1/18   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В.В.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксіс плюс”

                        юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 49

                            фактична адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 23, офіс-502                          

до відповідача: Приватного підприємця  ОСОБА_1

                            юридична адреса: АДРЕСА_1

                            фактична адреса: АДРЕСА_2)

про:                     стягнення  з відповідача 3170 грн. 97 коп.

За участі представників:

від позивача:     Шрібак М.М. - юрисконсульт, ( довіреність № 21-Ю від 25.02.08.)          

від відповідача: не з”явився;

Суть спору: ТзОВ “Аксіс плюс” заявлений позов про стягнення з відповідача                                    3170 грн. 97 коп., з яких: 2579 грн. 91 коп. - основний борг, 77 грн. 39 коп. - 3% річних, 128 грн. 92 коп. - пеня, 126 грн. 76 коп. - втрачена вигода, 257 грн. 99 коп. - штраф в розмірі 10%.

          Представник відповідача двічі в судове засідання не прибув, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 14.05.09. (вих.№ 8578, №8579) та від 28.05.09. (вих. № 9985, № 9986), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення:                     № 11719187, № 11719179, № 12390537, № 12390437.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд,  враховуючи  те, що відповідач  належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за  наявними  в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.                     

          Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

          Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що між сторонами спору 20.08.08.  укладено договір №246, згідно з яким позивач (продавець) зобов”язався передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти лікарські засоби, вироби медичного призначення, біологічно-активні речовини, косметику та інші предмети медичного асортименту (надалі товар) на умовах попередньої оплати, або відстрочки платежу на підставі розхідних накладних по відпускних цінах продавця, які є невід”ємною частиною договору (п. 1.1 договору).  

          На виконання  договірних зобов”язань, позивач поставив відповідачу медикаменти на загальну суму 4303 грн. 25 коп., що пітверджується накладними № ОС-0084664 від 22.01.09.,             № ОС-0084671 від 22.01.09., № ОС-0084284  від 16.01.09. (а.с. 7-9, 22).

          Відповідно до п.3.3. договору, покупець зобов”язався провести оплату за товар в національній валюті відповідно до строку вказаного в розхідній накладній у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

          Відповідачем частково оплачено товар в сумі 1723 грн. 34 коп., в решті, внаслідок неналежного виконання зобов”язання, виникла заборгованість в сумі 2579 грн. 91 коп., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

          Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Доказів погашення боргу в сумі 2579 грн. 91 коп. суду не подано, наявність такого боргу відповідач не спростував, отже вимоги щодо його стягнення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Згідно ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня).

          Пунктом 4.1 договору  № 246 передбачено, що при порушенні покупцем строків оплати передбачених п.3.3  та п. 3.4 цього договору, він сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, а також згідно ст. 1,3 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          З огляду на викладене та наведені правові норми, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 128 грн. 92 коп. за період з 16.02.09. по 07.05.09. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

          Згідно п. 4.2. договору за неналежне виконання договірних зобов”язань, в тому числі прострочки в оплаті більше 30 днів, ніж встановлено п.3.3 та п.3.4  договору № 284 від 20.08.08., винна сторона додатково сплачує штраф в розмірі 10% від суми договору. Отже, з урахуванням умов договору, вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі 257 грн. 99 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.  

          Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено  обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на  вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов”язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

          Факт порушення виконання грошового зобов’язання  підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, отже вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 77 грн. 39 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ “Аксіс плюс” просило стягнути з Підприємця                          ОСОБА_1, зокрема 126 грн. 76 коп. втраченої вигоди.

          Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).           

          Пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов”язання другою стороною.

          Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як - то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.                    Крім того, згідно ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов”язання, доказується кредитором.

          У відповідності до приписів вищезазначеної статті, на кредитора покладається обов”язок доказати розмір збитків, завданих йому порушенням зобов”язання. При цьому кредитор має не лише точно підрахувати розмір заподіяних йому збитків, але й, як правило, підтвердити їх документально.

          Пред”явлення вимог про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов”язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактими, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов”язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Оскільки, здійснюючи судовий розгляд справи встановлено, що позивачем не надано доказів того, що несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості за договором №246 від 20.08.08. призвела до понесення позивачем збитків, а також, не подано доказів, які б обгрунтовували заявлену до стягнення втрачену вигоду в сумі 126 грн. 76 коп., суд, не вбачає правових підстав,  для задоволення позову в  частині стягнення втраченої вигоди.

          Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 22, 525, 526, 546, 549, 623, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 225, 230 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись   ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

          позов задоволити частково.

          Стягнути з Приватного підприємця  ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аксіс плюс”, юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ,                                 вул. Чорновола, 49, фактична адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 23, офіс-502 (код 32605346) –2579 грн. 91 коп. основного боргу, 77 грн. 39 коп.  3% річних, 128 грн. 92 коп. пені,  257 грн. 99 коп. штрафу в розмірі 10%, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та                   312 грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          В решті позову відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                      Соботник В.В.

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  24.06.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________