Справа № 234/19450/15-к

Провадження № 1-кс/234/5235/15

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2015 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

Слідчого судді – Переверзевої Л.І.,

при секретарі – Малай Н.А.

за участю прокурора – Бєліка Ф.О

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1М про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 260 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотанняслідчого СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1М про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею ст. 260 ч.2 КК України.

Згідно клопотання, У провадженні СУ ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050000001134 від «27» листопада 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

Досудовим розслідуванням за вказаним кримінальним провадженням встановлено, що ОСОБА_2 з кінця травня 2014 року, точної дати в ході слідства не встановлено, увійшов в незаконно створене збройне формування, що діяло на той період часу у м. Слов’янську , із метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, і у період з кінця травня 2014 року по 05 липня 2014 року, взяв активну участь у підготовці та здійсненні даним формуванням низки злочинів.

Так, 07 квітня 2014 року, на території Донецької області України, невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» було створено непередбачене законом України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, учасники збройного формування були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а саме, вступаючи до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», був достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про міліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України, із метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, починаючи з кінця травня 2014 року, становиться одним із учасників незаконного збройного формування «Донецька народна республіка» у м. Слов’янську Донецької області.

Діючи далі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності непередбаченого законом збройного формування, ОСОБА_3, увійшов до незаконного збройного формування, під командуванням невстановленої особи. Ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов’язками члена вказаного збройного формування, ОСОБА_3 дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному незаконному збройному формуванні та виконанню його цілей і завдань.

Продовжуючи протиправну діяльність, з кінця травня 2014 року до 05 липня 2014 року ОСОБА_2, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законом збройного формування та будучи стрілком, незаконного збройного формування НЗФ «ДНР», знаходився на барикаді яка була розташована біля буд. №73 по вул. Юних Комунарів у м. Слов’янську носив військову форму з атрибутами «ДНР», в розпорядженні якого була вогнепальна зброя схожою на карабін системи «Сімонова».

Діючи у складі незаконного збройного формування ОСОБА_2 виконував протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного військового формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

Протягом двох місяців, з кінця травня 2014 року по 05 липня 2014 року, ОСОБА_3, здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законом збройного формування, систематично виконував накази свого безпосереднього командира, а також виконував інші протиправні накази направлені проти представників влади із застосуванням вогнепальної зброї, які отримував від своїх керівників з числа незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки».

Таким чином, дії ОСОБА_3, та невстановлених осіб носили тривалий характер та виразились в активній участі в діяльності непередбаченого законами України збройного формування, що супроводжувались вчиненням опору представникам влади із застосуванням вогнепальної зброї.

В результаті діяльності зазначеного не передбаченого законами України збройного формування на території Донецької області було вчинено низку тяжких та особливо тяжких злочинів.

05 липня 2014 року, ОСОБА_3 добровільно вийшов зі складу вищезазначеного незаконного збройного формування.

27.11.2015 р о 18.10 г було повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 260 ч. 2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_4;протоколом пред’явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_4;протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4;протоколом допиту свідка ОСОБА_5;протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5;протоколом огляду від 26.11.2015 р. (посвідченням ДНР на ім’я ОСОБА_2С.)

Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 260 КК України карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення – є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 зумовлюється наступними законними підставами:

Підозрюваний у вказаний період часу приймав активну участь в сприянні діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка». Є підстави вважати, що перебуваючи на свободі підозрюваний зможе знищити речові докази, сховатися від органів правосуддя на території Російської Федерації, продовжити сприяти терористичній діяльності «ДНР», що може привести до подальшої загибелі людей, зруйнуванню та пошкодженню адміністративних та приватних будівель і споруд, викраденню майна фізичних та юридичних осіб, та скоєнню інших тяжких та особливо тяжких злочинів.

Підозрюваний є особою, яка приймала участь у діяльності НЗФ «ДНР», яке на даний час є діючим, а інші його члени в тому числі й ті, з якими підтримує зв’язки підозрюваний, ведуть озброєну боротьбу направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності, а також вчиняють інші протиправні діяння, а тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний, усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може продовжити протиправну діяльність направлену на повалення державної влади в Україні та порушення її територіальної цілісності, крім того, також може продовжити підтримувати зв’язки з іншими членами терористичної організації, повідомляючи їм відомості, які можуть стати йому відомі в ході слідчих дій по даному провадженню, а також інші важливі відомості, як то місця дислокації сил антитерористичної операції, їх чисельність, склад, озброєння, що може створювати перешкоди для подальшої боротьби з терористичною організацією «ДНР», значна кількість членів якого ще не встановлені, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності;

Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв’язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, не має стійких соціальних зв’язків, на території населених пунктів де державна влада повністю здійснює свої повноваження, не працює, підтримує відносини з особами схильними до вчинення злочинів, а також продовжує підтримувати зв’язки з членами терористичної організації «ДНР», – все це свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв’язків, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, є підстави вважати, що інші запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі, не забезпечать належної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258 – 258-5, 260, 261 КК України, таким чином, кримінальний процесуальний закон прямо зобов’язує слідчого і прокурора при обранні запобіжного заходу по даній категорії злочинів безальтернативно звертатися до слідчого судді лише з клопотанням про обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вважаємо, що у разі застосування більш м’якого запобіжного заходу, запобігання вказаним ризикам неможливе, у тому числі із визначенням розміру застави, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась застосуванням насильства відносно громадян, представників влади та правоохоронних органів, захопленням адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, низкою терористичних актів, пов’язаних з нападами на військовослужбовців ЗСУ та членів інших військових формувань України, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операцій на території Донецької та Луганської областей, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, приймаючи до уваги те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі, вчинити інше кримінальні правопорушення, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного суд вважає необхідним задовольнити клопотання з наступних підстав.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею ст. 260 ч.2 України, що є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка , іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знаходячись на свободі ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того стаття 176 ч.5 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину передбачених статтями 109-114-1, 258 – 258-5, 260, 261 КК України.

На підставі викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги наведені обставини, які свідчать про те, що він знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Керуючись вимогами статтями 177, 183, 194, 196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1М про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 260 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 січня 2016 року з утриманням в Артемівському слідчому ізоляторі УДПтСУ в Донецькій області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.І. Переверзева