Судове рішення #5208889

 

 

 

 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-4169/08/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

                                                                                                                      

 

19 лютого 2009 року                                 

 

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Колтун Ю.М.

 

з участю третьої особи  - ОСОБА_1,

представників

від позивача - ОСОБА_2.,

від третьої особи -ОСОБА_3. - представник,

від відповідача - ОСОБА_4 - т.в.о. директора,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону до Державного підприємства (надалі ДП) ІНФОРМАЦІЯ_1 з участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про зобов'язання виконати акт прокурорського реагування,   

 

В С Т А Н О В И В :

 

Військовий прокурор Львівського гарнізону звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДП ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання виконати протест прокурора - скасувати п.2 і п.3 наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року.

    Позовну заяву мотивує тим, що  позивач  виніс акт прокурорського реагування, який був відхилений відповідачем. Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, а винесений акт прокурорського реагування правомірним.

    В судовому засіданні  позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить позов задовольнити.

    Відповідач, як пояснив його представник, вважає свої дії правомірними, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

    Третя особа просить позов задоволити.

 

    Заслухавши думку  учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.

    У відповідності до вимог ст.21 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року  №1789-XII, з наступними змінами та доповненнями, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

На виконання даної норми Військовий прокурор Львівського гарнізону виніс протест за НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в якому вимагав скасувати пункти 2 та 3 наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року ТВО директора ДП МОУ ІНФОРМАЦІЯ_1, про звільнення з роботи директора даного підприємства гр.ОСОБА_1 та провести з ним повний розрахунок згідно чинного законодавства.

Зазначений протест був відхилений відповідачем, а тому прокурор звернувся до суду на виконання повноважень до суду.

 

Суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахував наступні обставини та норми чинного законодавства.

Згідно контракту з керівником державного підприємства Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року та наказу Міністра оборони України за НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року керівником згаданого підприємства став ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_5 року наказом за НОМЕР_4 ОСОБА_1 з відома директора Департаменту економічної та господарської діяльності МО України відбув у чергову відпустку з ІНФОРМАЦІЯ_7 року на 35 днів у зв'язку з санаторно-курортним лікуванням в санаторії «Трускавець».

Наказом Міністра оборони України за НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року згаданий контракт достроково був розірваний та звільнено із займаної посади ОСОБА_1

Наказом ДП МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 заНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року, зокрема п.2 достроково розірвано зазначений контракт та звільнено із займаної посади ОСОБА_1

Пунктом 3 згаданого наказу зобов'язано головного бухгалтера відповідача провести повний розрахунок зОСОБА_1згідно чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, як особа, яка не є працедавцем, власником ДП МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 та стороною контракту не мав повноважень приймати пункт 2 Наказу ДП МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 заНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року.

Більше того, у відповідності до вимог ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

З врахуванням того, що ОСОБА_1 згідно з вимогами наказу НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року відбув у чергову відпустку з ІНФОРМАЦІЯ_7 року на 35 днів, його звільнення п.2 Наказу відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_2року - під час перебування у відпустці - є незаконним.

Таким чином, протест прокурора в частині скасування п.2 НаказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року є законним.

 

Що стосується п.3  НаказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року, то суд вважає, що такий прийнятий на виконання Наказу Міністра оборони України за НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року в частині дострокового розірвання контакту з керівником та його звільнення, для проведення повного розрахунку з ОСОБА_1, а тому є законним.

 

За таких обставин позов є підставний та обґрунтований в частині зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 виконати протест військового прокурора Львівського гарнізону вих.НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року - скасувати пункт 2 наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства Міністерства оборони України та визнання незаконним пункту 2 цього ж наказу, а тому в цій частині підлягає до задоволення. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

 

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог частин 2 та 4 ст.94 КАС України, такі зі сторін не слід стягувати.

 

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                              

                                                  ПОСТАНОВИВ:

 

1.   1.     Позов задовольнити частково.

2.   2.     Зобов'язати Державного підприємства Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 виконати протест військового прокурора Львівського гарнізону вих.НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а саме скасувати пункт 2 наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства Міністерства оборони України .

3.   3.     Визнати незаконним пункт 2 наказуНОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2року тимчасово виконуючого обов'язки директора державного підприємства Міністерства оборони УкраїниІНФОРМАЦІЯ_1 .

4.   4.     В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5.   5.     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6.   6.     Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя                                                                                                   В.Я.Мартинюк     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація