ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
20 липня 2006 р. |
№ 2/125-05-4989 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Грейц К.В., |
|
суддів : |
Бакуліної С.В., Глос О.І. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційного подання |
Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради |
|
на рішення |
від 24.06.2005 року |
|
у справі |
№ 2/125-05-4989 |
|
господарського суду |
Одеської області |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
Суворовської районної адміністрації м. Одеси |
|
про |
визнання права власності |
|
за зустрічним позовом |
Суворовської районної адміністрації м. Одеси |
|
до |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
про |
стягнення 38 704 грн. збитків |
|
в судовому засіданні взяли участь представники : |
|
від позивача: |
ОСОБА_2 (довіреність НОМЕР_1) |
|
від відповідача: від прокуратури: |
не з'явились не з'явились |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Бахарєв Б.О.) від 24.06.2005 року по справі № 2/125-05-4989 позов задоволено; визнано право власності за Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 на кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 232,1 м2, розташований за адресою АДРЕСА_1, позначений на експлікації внутрішніх площ до плану будівництва літера “А” цифрами: 1 - зал (44,4 м2), 2 - зал (38,6 м2), 3 -туалет (2,8 м2), 4 -туалет (2,8 м2), 5 -підсобка (5,4 м2), 6 -підсобка (30,0 м2), 7 -зал (12,8 м2), 8 -туалет (1,4 м2), 9 -умивальник (2,1 м2), 10 -розфасовочна (13,3 м2), 11 -коридор (3,5 м2), 12 -комора (11,2 м2), 13 -коридор (9,9 м2), 14 -кухня (37,4 м2), 15 -підсобка -(7,2 м2), 16 -підсобка (9,3 м2); зустрічний позов задоволено; стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Суворовської районної адміністрації Виконкому Одеської міської ради 38 704 грн. збитків, 387,04 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду вмотивоване тим, що оскільки позивачем створено об'єкт кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 232,1 м2, розташований за адресою АДРЕСА_1, за власні кошти, що відповідає умовам договорів НОМЕР_2 та НОМЕР_3, останній набуває право власності на вказаний об'єкт на підставі, що не заборонена законом, зокрема із правочину (ст.ст. 331, 328 ЦК України). Враховуючи, що при реконструкції позивачем з дозволу власника об'єкт фактично втратив своє первісне призначення, суд дійшов висновку про можливість відшкодування СПД ОСОБА_1 завданих проведеною реконструкцією збитків, які складаються з залишкової вартості переданого приміщення пункту прокату пляжного інвентарю.
В касаційному поданні заступник прокурора Суворовського району м. Одеси просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2005 року по справі № 2/125/05-4989, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.1, 3, 80, 83, 120, 125 Земельного кодексу України, ст.ст.26, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.376 ЦК України, ст.ст.18, 21 Закону України “Про основи містобудування”, ст.24, 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, ст.ст.38 ГПК України.
У відзиві на касаційне подання позивач повністю заперечує викладені в ньому доводи.
Відповідач та заявник касаційного подання не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційне подання представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 і Суворовською районною адміністрацією Виконкому Одеської міської ради укладений договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_2 (а.с.6-7), згідно якого Суворовська районна адміністрація зобов'язалася передати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 60,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - користуватись об'єктом згідно умов договору та відповідно до вимог законодавства, сплачувати орендну плату та здійснювати інші обов'язки, передбачені договором, зокрема згідно п. 5.3. проводити за згодою орендодавця реконструкції приміщення, технічне переозброєння.
Розпорядженням голови Суворовської районної адміністрації Виконкому Одеської міської ради НОМЕР_4 “Про передачу об'єктів комунальної власності, розташованих у пляжно-парковій зоні “Лузановка” Комунальному підприємству “Гідропарк “Лузанівка” на виконання рішень міськвиконкому № 149 від 31.03.2000 року “Про реалізацію програми розвитку Одеського узбережжя”, № 204 від. 18.04.2000 року “Про внесення змін до рішення № 149 від 31.03.2000 року “Про реалізацію програми розвитку Одеського узбережжя”, передано Комунальному підприємству “Гідропарк “Лузанівка” об'єкти комунальної власності, що знаходяться в підпорядкуванні райадміністрації та розташовані у пляжно-парковій зоні “Лузанівка” згідно додатку № 1 (а.с.48), до складу якого увійшло кафе “ІНФОРМАЦІЯ_1”, яке є предметом спору.
Між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 і КП “Гідропарк “Лузанівка” укладений договір оренди нежилого приміщення № 243 від 25.05.2000 року (а.с.123), згідно якого КП “Гідропарк “Лузанівка” зобов'язалося передати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 60,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, а Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 - користуватись об'єктом згідно умов договору та відповідно до вимог законодавства, сплачувати орендну плату та здійснювати інші обов'язки, передбачені договором. Згідно п. 4.1. договору орендар має право проводити реконструкцію або капітальний ремонт будинку (споруди, приміщення) та поліпшення з наступним оформленням права власності. Згідно п. 4.2. договору вказане приміщення передається виключно для використання під кафе.
Позивачка провела реконструкцію зазначеного об'єкту, здійснила будівництво окремої будівлі 2000 року забудови, першої групи капітальності, збудованої по жорстокій конструктивній схемі з несучими подовженими і поперечними стінами, загальною площею 232,1 м2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд послався на ст.331 ЦК України, відповідно до частини 2 якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Проте суд залишив поза увагою приписи ст. 376 цього ж Кодексу, відповідно до частин 1, 2, 3, 4 якої будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до частини 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Частиною 1 ст. 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно з частиною 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
З урахуванням викладеного, судом безпідставно не вирішено питання про участь у справі Одеської міської ради, прав і обов'язків якої стосується рішення у даній справі.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права, яке полягає в прийнятті рішення або постанови, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого суду.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, п.3 ч.2 ст.11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси від 22.05.2006 року №136-н-20/05 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2005 року у справі № 2/125-05-4989 задовольнити.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2005 року у справі № 2/125-05-4989 -скасувати.
Справу № 2/125-05-4989 направити до Господарського суду Одеської області на новий розгляд.
|
Головуючий-суддя |
К.Грейц |
|
С у д д і |
С.Бакуліна О.Глос |