УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року Справа № 876/10522/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1 молокозавод» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1 молокозавод» про стягнення недоїмки,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_1 об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1 молокозавод», в якому просив стягнути суму недоїмки з єдиного внеску, що рахується за відповідачем в розмірі 616607 грн. 23 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 молокозавод” на користь ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 616 607,23 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з’ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеності належними доказами обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими і як наслідок невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що не доведено належними доказами, що позивач мав право вимагати з відповідача стягнення суми єдиного внеску в розмірі саме 616607,23 грн.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приватне акціонерне товариство «ОСОБА_1 молокозавод» є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ, знаходиться на обліку як платник податків у ОСОБА_1 ОДПІ.

Відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 616 607,23 грн.

Відповідно до положень статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” ПрАТ “ОСОБА_1 молокозавод” відноситься до платників єдиного внеску.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 частини 8 статті 9 цього Закону встановлено, що Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" встановлено, що зокрема з 1 жовтня 2013 року органи доходів і зборів здійснюють адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску, контролюють своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларації, розрахунки тощо), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, організовують та контролюють погашення податкового боргу з податків і зборів платників податків, а також стягнення своєчасно неврахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску.

До 1 жовтня 2013 року адміністрування єдиного внеску, своєчасність подання платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунки тощо), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати єдиного внеску, організовувало та контролювало стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску Управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з абзацами першим-четвертим частини 4 статті 25 цього ж Закону України орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Позивачем у відповідності до положень статті 25 Закону України Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” була виставлена ПрАТ “ОСОБА_1 молокозавод” вимога від 06 серпня 2015 року №Ю-78/25 про сплату недоїмки.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ПрАТ “ОСОБА_1 молокозавод” не погодившись з даною вимогою про сплату боргу оскаржило її в судовому порядку, проте ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 року, позовну заяву ПрАТ “ОСОБА_1 молокозавод” залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 ОДПІ від 06 серпня 2015 року №Ю-78/25 про сплату недоїмки не скасована та підлягає виконанню.

Абзацами дев’ятим та десятим частини 4 статті 25 Закону України Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці дев’ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Внаслідок несвоєчасної сплати недоїмки з єдиного внеску нарахована пеня та з врахуванням часткової сплати становить 56 515,33 грн. Таким чином, загальна сума непогашеної з єдиного внеску, становить 616 607,33 грн. Наявність недоїмки підтверджується вимогою від 06 серпня 2015 року №Ю-78/25 та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Відтак, оскільки за відповідачем рахується недоїмка, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної недоїмки з єдиного внеску в добровільному порядку відповідачем суду не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ОДПІ про стягнення недоїмки з єдиного внеску в сумі 616 607,23 грн. підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1 молокозавод» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі № 803/3468/15 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                      В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя                                         З.М. Матковська