ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 р. Справа № 2a-1845/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд:
в складі головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Поліщук Т.І.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною по догляду за дитиною до трьох років,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації з позовом про зобов'язання відповідача провести нарахування недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років за 2007 -2008 роки. Визнання дій відповідача по невиплаті даної допомоги в належних розмірах неправомірними. Зобов'язати відповідача виплачувати вказану допомогу у розмірах визначених ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи у відпустці по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку, має право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Вважає, що дана допомога нарахована та виплачена їй відповідачем не в повному обсязі, а дії відповідача по невиплаті вказаної допомоги в належних розмірах є неправомірними.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю із підстав, викладених у позовній заяві, та просить їх задовольнити. Також просить, щоб в подальшому їй виплачувалась допомога в належних розмірах і допомогу перерахували по грудень 2008 року включно.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час місце слухання справи був належно повідомлений. Надіслав суду клопотання, щоб справу слухати у відсутності представника відповідача, позов не визнє поситьв вйого задоволенні відмовити.
Суд вважає за можливим слухати справу за відсутності відповідача по наявних в суду матеріалах справи.
Заслухавши пояснення позивача дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, в при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зупинення дії положення законів, якими визначено права та обов'язки громадян, їх зміст та обсяг є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Згідно свідоцтв про народження серії І-ЕГ № НОМЕР_1 від 15.02.2005 року та серії І-ЕГ №НОМЕР_2від 05.10.2007 року позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, таОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується довідкою відповідача від 02.12.2008 року № 978, та відповідю відповідача на заяву позивача від 08.12.2008 року № Ц-203.
Згідно з вимогами ст.ст. 13, 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку. Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в ред. від 09.07.2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Розмір зазначеної допомоги було змінено статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначені положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, а тому вони втратили чинність з дня ухвалення рішення.
Цим же рішенням суду визнані неконституційними вимоги п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинення дії ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, розмір допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року мав визначатись відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Виплата відповідачем допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначеному відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, є порушенням прав позивача.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в ред. від 09.07.2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 09.07.2007 року і до грудня 2007 року включно, розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалась позивачу, повинен був проводитись у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з вимогами ст. 62 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, розмір допомоги, яку позивач повинна була отримати з 09.07.2007 року по 1 жовтня 2007 року мав становити 463 грн. на кожну дитину щомісячно, а починаючи з 1 жовтня 2007 року по грудень 2007 року включно - 470 грн. на кожну дитину щомісяця, а відповідно до довідки управління допомога позивачу по догляду за дитиною в період із 09.07.2007 року по грудень 2007 року виплачувалась не в цих розмірах.
За таких обставин суд приходить до висновку, що допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачу ОСОБА_1 відповідачем - Управлінням праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації була виплачена не в повному обсязі, тому суд вважає, що останнього слід зобов'язати як орган, що відповідно до ст. 5 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснює всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, за місцем проживання батьків, провести перерахунок зазначеної допомоги позивачу за період з 09.07.2007 року по грудень 2007 року включно у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» наОСОБА_2 наОСОБА_3із жовтня 2007 року по грудень 2007 року включно.
В даному випадку відповідальність за виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми » щодо нарахування та виплати допомоги до догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку покладено на Управлінням праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації .Оскільки даним управлінням нарахування даної допомоги у відповідності до рішень Конституційного суду України не було проведено та відповідно не було виплачено вказаної допомоги позивачу у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми » , тому дії Управлінням праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації з приводу невиплати в належних розмірах державної допомоги до догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку позивачу у 2007 році, слід визнати неправомірними.
Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В частині позову про нарахування допомоги по догляду за дитиною до трьохрічного віку за 2008 рік в розмірі прожиткового мінімуму слід позивачу відмовити із наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 107-VI частину від 28.12.2008 року 1 ст.15 Закону України «Про держану допомогу сім'ям з дітьми» внесено зміни, і зокрема зазначено, що допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в 2008 році надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
В цих розмірах позивачу у 2008 році допомога виплачувалась.
У встановленому законом порядку ця норма закону , яка діє по 31.12.2008 року неконституційною не визнавалась, не зупинялась та зміни не вносились.
Тому суд вважає, що немає правових підстав, щодо нарахування позивачу цієї допомоги за 2008 рік в розмірах прожиткового мінімуму, як було визначено ст.15 ч 1 даного Закону в редакції яка діяла в 2007 року.
Суд вважає, що позовна вимога в частині , зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати допомогу в повному розмірі як це визначено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не підлягає до задоволення, оскільки вказані правовідносини не наступили, а суд не вправі зобов'язувати відповідача вчиняти дії які не наступили і яких він не зробив. Крім цього , судовому захисту підлягають порушені права, чого в даному випадку немає.
Позивач в судовому засіданні просить нарахувати відповідача 9045 гривні невиплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною. При постановленні рішення суд відповідно до ст. 162 КАС України може визначити спосіб його виконання. В даному випадку суд вважає за необхідне нарахувати неконкретну суму допомоги, яку пропонує позивач, а зобов'язати відповідача провести перерахунок по вказаній допомозі ОСОБА_1 її за період із 09.07.2007 рік по 31.12.2007 року в розмірі, визначному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і в такому випадку права позивача будуть повністю захищені та відновлені.
Суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності по зверненню до суду за 2007 рік, оскільки термін виплат належних позивачці закінчився по одній дитині в січні 2008 року а по другій дитині ще не закінчивсяя. Отже, позивач звернувся до суду в січня 2009 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 99 КАС України. Крім цього відповідачем в судовому засіданні не представлено жодного доказу про те, коли особа дізналась про порушення свої прав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області щодо виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку позивачу в менших розмірах ніж визначено ст.15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ківерцівської районної державної адміністрації зробити перерахунок грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, ОСОБА_1за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року народження по ОСОБА_2, а по ОСОБА_3за період із жовтня 2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто 16 березня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Р.С.Денисюк