Справа № 22ц-1191/2009                              Головуючий у 1 інстанції -

Категорія - цивільна                                     Філатова Л.Б.

                                                                        Доповідач - Шевченко В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 12 березня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про її та малолітньої дитини вселення і усунення перешкод в користуванні житлом і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2009 року, яким задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_2 та вселено її разом з малолітньою дитиною - сином ОСОБА_4 26.01.2005 року народження в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1, а саме, не чинити перешкоди в користуванні водою, газовою плитою, електроенергією, не міняти без її відома замки у всіх вхідних дверях квартири, а в решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

    В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, а його зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Незаконність судового рішення апелянт пов”язує з тим, що ОСОБА_2 уже була вселена в спірну квартиру рішенням суду і норма  ч.7 ст. 40 Закону України „Про виконавче провадження”, яка передбачає відновлення виконавчого провадження у разі подальшого перешкоджання боржником проживанню стягувача у приміщенні, в яке його вселено,  виключає повторне звернення до суду з позовом про вселення, і до державного виконавця  ОСОБА_2 не зверталась з такою заявою. Оскільки в позовній заяві ОСОБА_2 зазначені ті ж самі підстави, які вже були предметом судового розгляду, суд повинен був відповідно до п.2 ст. 205 ЦПК України закрити провадження у справі. Апелянт вважає, що суд не обґрунтував, якими доказами підтверджено факт створення ним перешкод і не дав оцінки наданим доказам, а висновок суду про те, що позивачка не втратила інтересу до спірної квартири не ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що із заявою про примусове виконання рішення суду від 10.04.2008 року ОСОБА_2 звернулась лише 04.02.2009 року.

Не погоджується також апелянт і з рішенням суду і в частині відмови в задоволенні його зустрічного позову, посилаючись на те, що позовна заява ОСОБА_2 була подана з метою уникнення цивільної відповідальності, а саме сплати йому витрат на утримання квартири, оскільки в січні 2009 року він звернувся в суд з позовом про стягнення з неї боргу з квартплати і комунальних послуг.  На думку апелянта, позивачка не проявляла інтересу до спірної квартири до лютого 2009 року,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з рішення, судом на підставі матеріалів справи встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний між ними 06 лютого 2007 року, і від якого вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.  ОСОБА_2 вселилася у квартиру АДРЕСА_1  та 10.02.2005 року вона разом з неповнолітнім сином була зареєстрована у квартирі як член сім”ї наймача ОСОБА_1

За змістом статей 64, 65 ЖК наймач, а також члени його сім”ї, що проживають разом з ним, в т.ч. коли вони перестали бути членами його сім”ї   (у випадку розірвання шлюбу) мають рівні права та обов'язки, що випливають із договору найму жилого приміщення, а наймач не користується ніякими перевагами перед  бувшими членами його сім”ї.

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 вересня 2007 року  ОСОБА_2 разом з малолітнім сином  ОСОБА_4 були вселені у спірну квартиру, рішення суду було виконано реально. Однак, через неприязні стосунки між сторонами, ОСОБА_2 проживає в с. Неданчичі у своєї матері. Судовим рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2008 року, яке набрало законної сили, встановлено, що на вхідних дверях квартири є два замки, у  ОСОБА_2 є ключ лише від одного з них, що створює перешкоди у користуванні їй цим житлом разом з малолітньою дитиною. Тому суд вирішив зобов'язати   ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні  ОСОБА_2 разом з дитиною квартирою АДРЕСА_1, шляхом надання ключа від другого замка вхідних дверей квартири.Дане рішення суду до цього часу не виконане. Ця обставина, наявність  ОСОБА_2 перешкод у користуванні спірною квартирою, виходячи з положень п. 3 ст. 61 ЦПК України є преюдиційною обставиною і не потребує доказування, та не може знову оспорюватись ОСОБА_1 при розгляді справи.

За таких обставин, висновок суду про те, що вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки вона вимушено не проживає в спірній квартирі у зв'язку з наявністю у неї  для цього перешкод які створені відповідачем, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, та обґрунтований згідно зі ст. 213 ЦПК України.

Відповідає вимогам закону і рішення суду  про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1про визнання  ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням на підставі ст. 107 ЖК.         Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що необхідно було закрити провадження у справі, оскільки судом з приводу житлового спору вже виносилося рішення Новозаводським районним судом м. Чернігова 11 вересня 2007 року. Зазначене рішення суду було фактично  виконано реально, і підстави заявленого позову не збігаються з підставами   позову,  по якому постановлено рішення, яке набрало законної сили. Зокрема, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_2 при подачі нею позову 13 лютого 2009 року, ґрунтуються на створенні їй перешкод ОСОБА_1 вже після виконання рішення суду від 11 вересня 2007 року, а саме заміни відповідачем у вхідних дверях квартири замків, у зв'язку з чим вона не може користуватися житлом спірної квартири. Враховуючи наведене, зазначена обставина не перешкоджала ОСОБА_2 звернутися до суду з позовом.

    Суперечить положенням ст.55 Конституції України та ст.3 ЦПК України посилання в апеляційній скарзі на те, що у разі перешкоджання  апелянтом проживанню  ОСОБА_2, у приміщення, в яке її було вселено, остання мала право звернутися із заявою до державного виконавця  про відновлення виконавчого провадження як це передбачено ч.7 ст.80 Закону України „Про виконавче провадження”, а не звертатися до суду із заявою про вселення.   Оскільки житлові права  ОСОБА_5, які їй належать були порушені ОСОБА_1,    за захистом таких прав вона правильно звернулася до суду у порядку встановленому ЦПК.  До того ж,  названа норма закону „Про виконавче провадження” надає право , але не зобов”язує сторону звертатися до державного виконавця, і не позбавляє особу права звернутися за захистом порушеного права до суду.

Суд першої інстанції в повному обсязі перевірив правові підстави заявлених позовних вимог, доводи сторін і обставини спору, які мають правове значення для вирішення такого по суті. Ухвалене судове рішення є законним і обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити і залишити рішення без зміни.

Керуючись ст.ст.  303,   307, 308,  314, 315, 317, 319 ЦПК України,    суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 15 квітня 2009 року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 Головуючий:                                          Судді: