Справа № 750/10695/15-ц

Провадження № 4-с/750/120/15

У Х В А Л А

10 грудня 2015 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Логвіна Т.В., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на дії заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1,

в с т а н о в и л а :

23.10.2015 року Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» звернулася до суду зі скаргою та просить визнати дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо винесення постанов про накладення штрафу та закінчення виконавчого провадження від 25.09.2015 року неправомірними, визнати неправомірним та скасувати постанови накладення штрафу та закінчення виконавчого провадження від 25.09.2015 року.

Як вбачається із скарги та доданих до неї документів, заявником подано скаргу на дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року передбачено, що відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно, державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв’язку з цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання рішення у цивільній справі належать до компетенції адміністративних судів.

Таким чином, дана скарга не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, оскільки стосується винесення державним виконавцем постанови про стягнення штрафу, що є окремими виконавчими документами, і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.  

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України,

у х в а л и л а :

відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на дії заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_1 в частині визнання його дій неправомірним щодо винесення постанови про накладення штрафу у ВП №48423100, визнання постанови про накладення штрафу у ВП №48423100 неправомірною та її скасування.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя