ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 р. | № 44/191пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів: | Мирошниченка С.В., Козир Т.П., Шевчук С.Р., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" |
на рішення та на постанову | господарського суду Донецької області від 16.12.2008 року Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року |
у справі | № 44/191 пн господарського суду Донецької області |
за позовом | ТОВ "Курорт-Інвест" |
до | 1) ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 2) Дочірнього підприємства "Санаторій "Шахтар" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" |
про | визнання права спільної часткової власності |
за участю представників сторін: |
позивача відповідача-1 відповідача-2 | не з’явились, Барандич І.М., не з’явились, |
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 р. ТОВ "Курорт-Інвест" звернулося до господарського суду з позовом до ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ДП "Санаторій "Шахтар" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання за ДП "Санаторій "Шахтар" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та за ТОВ "Курорт-Інвест" права спільної часткової власності на майно, перелічене в додатку № 4 до договору про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 від 25.03.2003 року та в акті прийому-передачі основних фондів внесених підприємством ДП санаторій "Шахтар" за договором про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 від 25.03.2003 року, яке знаходиться за адресою Донецька область місто Святогірськ.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2008 року (суддя: Мєзєнцев Є.І.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано ТОВ "Курорт-Інвест" спільним власником частки у розмірі 70,86 % майна, переліченого в додатку № 4 до договору про сумісну діяльність №1407072-2003/12 від 25.03.2003 року та в акті прийому-передачі основних фондів внесених підприємством ДП санаторій "Шахтар" за договором про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 від 25.03.2003 року, яке знаходиться за адресою Донецька область місто Святогірськ, а саме:
Будівлі –клуб-їдальня, корпус № 1 (лікувальний), спальний корпус № 2, гараж, насосна № 1, насосна № 2, надвірний туалет, продуктовий склад, матеріальний склад, спальний корпус № 3, трансформаторна підстанція, котельна, насосна № 3, одноквартирний будинок житловий, одноквартирний будинок житловий, п’ятиквартирний будинок (2 квартири);
Споруди –асфальтові доріжки, оранжерея, артезіанська свердловина, танцмайданчик, кіно-майданчик літній, резервуар для води, скульптура "Шахтар", автозупинка;
Передавальні пристрої –зовнішній водопровід, зовнішня каналізація, кабельна ЛЕП, кабельна ЛЕП, теплотраса;
Автотранспорт –автомобіль Газель-вантажна, автомобіль ЗІЛ-130, автомобіль ММЗ (самоскид), автобус, автопричіп, автомобіль "Волга", автомобіль Газель санітарна, екскаватор ЮМЗ;
Машини та устаткування –панасонік (факс), друкувальна машинка "Ятрань", друкувальна машинка "Ятрань", переговорний пристрій "Псков", ксерокс, друкувальна машинка "Ятрань", шафа холодильна ШХ-1,12, ходильна камера КХ-12, холодильний агрегат МВВЧ-12, холодильна камера ПХС-18, овочерізка МРО-400, електрокотел 250 л, електрокотел 160 л, електрокотел КПЄ-160 л, казан харчоварочний 100 л, електрокотел КПЄ-100 л, котел СКП-160, електрокотел КЄ-100 л (2 шт.), піаніно "Октябрь", електромузичний інструмент "Меридіан", кінопроектор КПТ-3, апарат Звук Т-25, піаніно "Октябрь", піаніно "Ноктюрн", кольоровій телевізор "Рубін", камера холодильна, холодильник "Кристалл", холодильник "Кристалл", шафа холодильна ШХ-0,8, холодильник "Иней-220" (2 шт.), кольоровий телевізор "Славутич", кольоровий телевізор "Електрон", телевізор "Горизонт", піаніно "Україна", електробаян "Орион", підсилювач "Орамонто", електрокотел КЄ-100 л, шафа жарильна, шафа пекарна, машина протиральна, картоплечистка МОП-125, тістомісильна машина, овочерізка, електрокотел 60 л, овочерізка для сирих овочів, бензопила "Дружба", зварювальний апарат, токарний верстат, свердлувальний верстат, кольоровий телевізор "Рекорд", телевізор "Рейнфорд", стіл більярдний, музичний центр, касовий апарат, комп’ютер, посудомийна машина МПУ-700, шафа холодильна ШХ-0,8, медичне устаткування, апарат "Ромашка", електрокардіограф, зуболікарська установка, апарат "Тонус", електрокардіограф 2-канальний, електрокардіограф 6-канальний, апарат "Тонус", електрокардіограф БНК-6, реоплазмограф, інгалятор аерозольний переносний, комплекс рентгенодіагностика, рентгенапарат, інгаляційна установка, інгалятор аерозольний, апарат "Тонус", апарат "Тонус", генератор ГЕГ-2, апарат штучного дихання, електровібратор "Рефі", установка УСА, стерилізатор ТТ-20, шафа РП-40, апарат УЗТ, апарат "Амплипульс", апарат УВЧ-80, ультразвуковий сканер, апарат МКВ-4, електросон-апарат, апарат "Електросон", стерилізатор, апарат магнітотерапії, компресор, бак для обробки рентгеноплівки, генератор ГЕГ, шафа ЧП-40, глюкометр, апарат "Іскра", інгалятор аерозольний, стерилізатор паровий, велоергометр (3 шт.), сканер медичний;
Господарський інвентар - покриття килимове 2х20,3, покриття килимове 2х24,7, ліжка дерев’яні з матрацами 76шт. (далі - Нерухомість та Устаткування).
Припинено право власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на майно, перелічене в додатку № 4 до договору про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 від 25.03.2003 року та в акті прийому-передачі основних фондів внесених підприємством ДП санаторій "Шахтар" за договором про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 від 25.03.2003 року, яке знаходиться за адресою Донецька область, м. Святогірськ.
Приймаючи рішення, господарський суд застосував ст. 392, 1134 ЦК України і мотивував його тим, що доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується право спільної часткової власності позивача на майно, вказане у позовній заяві.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року (судді: Волков Р.В., Запорощенко М.Д., Старовойтова Г.Я.) рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2008 року у даній справі залишено без змін, з тих же підстав.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило рішення та постанову у даній справі скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, згідно статуту відповідача-2, останній є дочірнім підприємством з вирішальною залежністю від ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця” (відповідач-1).
25.03.2003 року між позивачем та ДП “Шахтар” за погодженням ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця (затверджено 28.03.2003 року головою правління) укладено договір про сумісну діяльність № 1407072-2003/12 (далі - Договір).
Відповідно до розділів 1-2 Договору позивач та відповідач-2 зобов’язалися об’єднати свої внески для здійснення спільної інвестиційної діяльності на території санаторію „Шахтар”, зокрема, відремонтувати та налагодити Нерухомість та Устаткування та спільно їх експлуатувати для отримання прибутку. При цьому, внеском з боку відповідача-2 у спільну діяльність є Нерухомість та Устаткування погодженою вартістю 3756800 грн., а позивача - відповідні грошові кошти, що відповідає вимогам ст. 430 ЦК УРСР та ст.ст. 1130, 1132 ЦК України.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що договір про сумісну діяльність №1407072-2003/12 від 25.03.2003 року є правомірною угодою в силу ст. 204 ЦК України. Крім того, правова оцінка Договору, як правомірного правочину викладена в рішенні господарського суду Донецької області від 09.10.2008 року у справі № 8/213пд.
Фактичне виконання сторонами умов Договору підтверджено додатком № 4 до Договору, тристороннім актом приймання-передачі Нерухомості та Устаткування, а також платіжними дорученнями за період з 19.08.2003 року до 20.12.2004 року на загальну суму 9135000 грн., актом звірки від 06.12.2006 р.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.2008 року у справі № 8/213пд встановлено наступні факти:
- факт перебування Нерухомості на земельній ділянці площею 27,74 га, отриманої відповідачем-2 згідно договору на право тимчасового користування землею від 26.12.1998 року між Слов’янською міською радою та відповідачем-2;
- факт первісної належності відповідачу-1 Нерухомості та Устаткування, які було внесено відповідачем-2 за Договором у спільну діяльність з позивачем;
- факт державної реєстрації 20.01.2003 року прав власності відповідача-1 на Нерухомість;
- факт передачі відповідачем-2 за Договором у спільну діяльність Нерухомості та Устаткування;
- факт внесення позивачем за Договором у спільну діяльність 9135000 грн., які витрачені на здійснення підрядних та ремонтних робіт згідно контракту №7ПД-2003/4 від 05.01.2004 року з ТОВ „Монтажне управління № 2 Електропівденьмонтаж”, контракту № 24 з „Агроспецмонтажник” та відповідних актів приймання-передачі робіт;
- факт наявності згоди відповідача-1 на передачу (відчуження) Нерухомості та Устаткування у спільну діяльність за Договором;
- факт наявності загального внеску майна відповідача-1 та позивача у спільну діяльність за Договором на суму 12891800 грн. та часткове розподілення внесків сторін у співвідношенні 29,14% та 70,86% відповідно;
- факт правомірності Договору –відповідності правочину вимогам закону за формою, змістом та повноваженнями сторін на час його укладення.
При розгляді спору у справі № 8/213пд брали участь ті ж самі сторони, що і у справі № 44/191пн, судове рішення у справі № 8/213пд набрало законної сили 20.10.2008 р., тому відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" погодивши 28.03.2003 р. передачу Нерухомості та Устаткування у спільну діяльність за Договором на підставі ст. 30 Закону України „Про власність” (в редакції на момент укладення Договору) та п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України здійснила відчуження зазначеного майна та втратила на це майно речові права.
Відтак, набуття позивачем та відповідачем-2 прав спільної часткової власності на Нерухомість та Устаткування у співвідношенні 70,86% на 29,14% відбулося на підставі ч. 2 ст. 432 ЦК УРСР, абз. 2 ч.1 ст. 1134 ЦК України,.
До того ж, п. 2.3 Договору передбачено, що внески сторін за Договором є спільною частковою власністю позивача та відповідача-2.
На підставі ст. 66 ГК України позивач та відповідач-2 є добросовісними набувачами та спільними частковими власниками Нерухомості та Устаткування у співвідношенні 70,86% за позивачем та 29,14% за відповідачем-2. Аналогічні висновки містяться в рішенні господарського суду Донецької області від 09.10.2008 року по справі № 8/213пд.
Стаття 328 ЦК України встановлює презумпцію правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом. А згідно ст. 392 ЦК України власник має право на захист права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності.
З огляду на викладене, господарський суд частково задовольнив позов та визнав за позивачем право спільної часткової власності на Нерухомість та Устаткування.
Матеріали справи свідчать про те, що господарські суди в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності та прийняли судові акти, які відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Посилання у касаційній скарзі на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні постанови норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.
Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційним судом порушені вимоги ч. 1 ст. 182, абз. 3 ч. 2 ст. 331, ч. 4 ст. 334 ЦК України.
Цей довід не може бути прийнятий до уваги. Так, ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. В даному випадку йдеться про реєстрацію права власності, а позивач звернувся з позовом про визнання права спільної власності і тільки після набрання чинності судового акту сторона звертається до уповноваженого органу за державною реєстрацією права власності. Крім того, ст. 182 ЦК України встановлює обов’язок державної реєстрації права власності на нерухомі речі, а у справі право власності встановлено також на рухомі речі.
Стаття 331 ЦК України регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, тобто на нові речі, які виготовлені особою. Але у даному випадку йдеться не про новостворене майно, тому вимоги ст. 331 ЦК України не розповсюджуються на відносини сторін у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
В даному випадку має місце договір про спільну діяльність (ст.ст. 1130-1143 ЦК України). При цьому, ст. 1131 ЦК України встановлює, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Тобто, закон не встановлює обов’язкову державну реєстрацію такого виду договору. Тому відносини сторін договору не підпадають під дію ст. 334 ЦК України.
Заявник скарги також вважає, що апеляційним судом не враховані вимоги ч. 1 ст. 209 ЦК України та ч. 1 ст. 55 Закону України "Про нотаріат", а саме, договір про спільну діяльність не посвідчений нотаріально.
Частина 1 ст. 55 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що угоди про відчуження та заставу майна, що підлягають реєстрації, підлягають нотаріальному посвідченню. Тобто, в даній нормі йдеться про угоди, предметом яких є відчуження та застава майна, а в даному випадку договір про спільну діяльність укладається для здійснення спільної діяльності для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ст. 1130 ЦК України), а не відчуження майна. Тому вимоги ч. 1 ст. 209 ЦК України та ч. 1 ст. 55 Закону України "Про нотаріат" на відносини сторін не поширюються.
В зв’язку з викладеним, підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.12.2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 44/191пн залишити без змін.
Головуючий | С. Мирошниченко |
Судді | Т. Козир |
С. Шевчук |