ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.06.09Справа №2а-3575/09/5/0170
16:31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді
Сидоренко Д.В. , при секретарі Тарасовій О.М. розглянувши за участю представника позивача – Сейтумеров Р.А. та представника відповідача – Начаєва Н.О. – держ. податк. інсп., дов. № 81/10-0 від 14.06.08р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест"
до Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій №0003112303 від 17.02.09. на суму 2380,00 грн.
Обставини справи: ТОВ “Мастер Інвест”(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0003112303 від 17.02.09р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2380,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки 03.02.09р. склав акт перевірки, в якому зафіксував нібито встановлені порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, які позивач не допустив.
Представник позивача у судовому засіданні 19.06.09р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач позов не визнав, проти позову заперечує та у своєму запереченні на позов зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог позивача з причин того, що штрафні санкції до нього застосовані у зв’язку з порушенням ним п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.06.09р. підтримав свої заперечення та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін. суд
ВСТАНОВИВ:
03.02.2009р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу рогівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме господарської одиниці - залу ігрових автоматів, який належить позивачу, розташований у м. Сімферополі, вул. Дм. Ульянова, 22, в ході якої встановлено порушення, зокрема, п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
За результатами зазначеної перевірки складений акт № 000967 від 03.02.09р., в якому зроблений висновок про порушення позивачем, зокрема, положень п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що виразилось у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (автоматів про продажі послуг), яки були незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим.
На підставі вказаного акту відповідач 17.02.2009р. прийняв рішення №0003112303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відповідно до п.2 ст. 17 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 2380,00 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
У ст. 2 вказаного закону зазначено, що фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції, реєстратор розрахункових операцій –пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідальність за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлена у ст.17, у п. 2 якої вказано, що за порушення його вимог до суб’єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійснені розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Як зазначено вище, під час перевірки залу ігрових автоматів позивача, який розташований у м. Сімферополі, вул. Дм. Ульянова, 22, відповідачем було встановлено, що позивачем використовувались ігрові автомати, яки, на його думку, є реєстраторами розрахункових операцій, без переведення у фіскальний режим, що є порушенням вимог п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Матеріали справи свідчать про те, що під час проведення перевірки залу ігрових автоматів, який розташований у м. Сімферополі, вул. Дм. Ульянова, 22, представниками податкового органу було встановлено, що позивачем для проведення розрахунків під час прийому ставок використовувався реєстратор розрахункових операцій Samsung ER - 350 F ua.01i (заводський № РУ 00503231, реєстраційне посвідчення № 0105008400), за допомогою якого виконувалось занесення у фіскальну пам’ять та довготермінове зберігання в неї розрахункових операцій при прийомі ставок, цій апарат дозволяє здійснювати багаторазове зчитування підсумкову інформацію про обсяг розрахункових операції. Невикористання зазначеного реєстратора працівниками податкового органу при проведені розрахунків у ігровому залі позивача під час проведення перевірки не встановлено. Зазначений факт був підтверджений представником відповідача під час розгляду справи.
Під час розгляду справи судом досліджені правіла ігри в залі ігрових автоматів, який розташований у м. Сімферополі, вул. Дм. Ульянова, 22, паспорт ігрового автомату залучений до матеріалів справи.
Вивчивши вказані документи, суд встановив, що все гральне обладнання, яке використовує позивач, має можливість здійснити приймання ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення у поле кредиту розміру ставки у вигляді віртуальних очок або шляхом використання фірмових жетонів за допомогою спеціально обладнаного приймача. Жодний гральний автомат не має приймача купюр або монет.
За таких обставин суд приходить до висновку, що розміщені в залі ігрові автомати не використовуються для здійснення розрахунків із особами, які роблять ставки, та для зберігання отриманих за надані послуги готівкових коштів, тобто їх не можна віднести до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, вони згідно з положеннями зазначеного закону не мають бути обладнанні пристроєм (програмно-технічний комплекс), в якому реалізовані функції щодо забезпечення одноразового занесення та довготермінового зберігання та багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції під час проведення ігри.
В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи знайшов підтвердження факт використання позивачем в ігровому залі реєстратора розрахункових операцій, який був внесений до Державного реєстру розрахункових операцій, суд дійшов до висновку, що, застосовуючи до позивача штрафні (фінансові) санкції згідно з п. 2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на кожний ігровий автомат, розміщений у залі, який розташований у м. Сімферополі, вул. Дм. Ульянова, 22, відповідач діяв невмотивовано, без з’ясування дійсних обставин справи, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовні заяві позивач просить суд лише визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003112303 від 17.02.09р. без вимоги про його скасування.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п. 11 ст. 171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003112303 від 17.02.09р. є актом індивідуальної дії.
Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються нечинними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003112303 від 17.02.09р.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 19.06.09р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 23.06.09р.
Керуючись ст.ст. 11, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003112303 від 17.02.09р. у розмірі 2380,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест” (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Скрипниченко/51 Армії, 30/13) 3,40грн. витрат зі сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає
Суддя Сидоренко Д.В.