ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2009                                                                                                               Справа№  10/60-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників:

прокурора: Цяцька О.В.- прокурор відділу.

позивача: Федорова О.М.- нач. відділу з правових питань, дов.№426 від 15.09.08 р.

відповідача: не явився

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2009р. у справі №10/60-09

за позовом: прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

третя особа: управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

             про: стягнення 1783 грн. 05 коп. збитків за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2009 року (підписано 10.04.2009р.) у справі №10/60-09 (суддя Кощеєв І.М.) задоволені позовні вимоги прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), третя особа: управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про стягнення 1783 грн. 05 коп. збитків за використання земельної ділянки  площею 0,1527 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, не за цільовим призначенням за період з серпня по жовтень 2005р. Зазначеним рішенням з відповідача на користь Державного бюджету України стягнуто 102,00 грн. державного мита та на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач –фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2009 року по справі №10/60-09 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам, що є в матеріалах справи та правовідносинам, що виникли між сторонами по справі. Скаржник наголошує на тому, що цільове призначення земельної ділянки ним не змінювалось і земельна ділянка використовується виключно під обслуговування АЗС.

У судове засідання 18.06.2009 року відповідач не явився, хоча був належним чином повідомлення про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення б/н вручено 01.06.2009 року). Беручи до уваги, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і матеріали справи є достатніми для її перегляду в апеляційному порядку, справа переглядалася без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Прокурор м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав, а у судовому засіданні пояснив, що розмір збитків встановлений перевіркою контрольно-ревізійної служби та комісією, яка була створена з цією метою, і затверджений рішенням Дніпродзержинської міської ради №800 від 14.11.2007 року, яке позивачем не оспорювалося.

Дніпродзержинська міська рада –позивач –у відзиві на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні звернула увагу на те, що в апеляційній скарзі відповідач не зазначив в чому полягає порушення судом норм матеріального і процесуального права. Посилання відповідача є необґрунтованими і носять характер припущень. На час розгляду справи сума, заподіяних відповідачем міській раді збитків не сплачена. Рішення Дніпродзержинської міської ради №800 від 14.11.2007р. відповідно до п.10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” не скасоване і незаконним в судовому порядку не визнавалось.

Управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради – третя особа –відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №22897). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає перегляду справи, справа переглядалася без участі представника за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора і представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2005р. №541-18/ІV фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв від Дніпродзержинської міської ради в у строкове платне користування для фактичного розміщення стаціонарної автозаправної станції земельну ділянку загальною площею 0,1527 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  Орендні відносини сторони оформили договором оренди земельної ділянки 29.06.2005 року.

Пунктом 4.1 сторони узгодили, що орендна плата вноситься “Орендарем” виключно у грошовій формі в розмірі 8104,80 грн. без ПДВ, на рік, що становить 675,40 грн., без ПДВ, на місяць.

Прокурор і позивач вважають, що зазначена земельна ділянка в період з серпня по жовтень 2005 року використовувалась відповідачем не за цільовим призначенням, що призвело до ненадходження коштів на суму 1783,05 грн. Як вбачається з матеріалів справи за договором оренди земельної ділянки від 26.04.2004р. (зареєстрованого за №01409 від 29.04.2004р.) до передачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні ТОВ “Центр-Плюс”. Ділянка була передана з метою будівництва стаціонарної автозаправної станції. Грошова оцінка вказаної земельної ділянки у період будівництва, при застосуванні коефіцієнта функціонального призначення –0,5 (будівництво) відповідно до п.3.1 договору від 26.04.2004р. орендна плата складала 972,56 грн. у рік , що становить 81,05 грн. за місяць.

Прийнята в експлуатацію автозаправна станція по АДРЕСА_1 була продана ТОВ “Центр-Плюс” ОСОБА_2 по договору купівлі-продажу нерухомого майна 02.11.2004р. З моменту прийняття об’єкта в експлуатацію, орендну плату як під фактичне розміщення об’єкту (коефіцієнт функціонального призначення –2,5) користувач цієї земельної ділянки повинен був сплачувати вже за іншим функціональним призначенням.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Платниками орендної плати за землю до бюджету є суб'єкти, яким земельну ділянку надано в оренду.

Відповідач отримав земельну ділянку в орендне користування 05.07.2005 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.06.2005 року, який зареєстрований 06.07.2005 року, для використання під фактичне розміщення стаціонарної автозаправної станції. За період з серпня по жовтень 2005 року цільове використання земельної ділянки відповідачем не змінювалося. Такі докази ні позивачем, ні прокурором не надані. Орендна плата сплачувалася відповідачем на підставі умов укладеного договору.

Як вбачається із матеріалів справи в акті визначення розміру збитків, затвердженому рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №800 від 14.11.2007 року, зазначено, що нарахування збитків провадиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Зазначена постанова встановлює порядок відшкодування збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (п.1).

Жодна підстава для стягнення з відповідача збитків у порядку зазначеної постанови відсутня.

Крім того, відповідач не здійснював нецільового використання земельної ділянки, тому також відсутні підстави для стягнення збитків за цей склад земельного правопорушення.

За таких обставин рішення господарського суду прийнято передчасно по недослідженим матеріалами і підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Наявність неоскарженого рішення виконкому №800 від 14.11.2007 року не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки в силу ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Зазначене рішення виконкому у відношенні відповідача суперечить чинному законодавству з підстав, наведених вище, і не застосовується апеляційним господарським судом при прийнятті постанови по справі.   

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт нецільового використання відповідачем земельної ділянки встановлюється у порядку, визначеному Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням  та  охороною  земель, дотриманням вимог законодавства  України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі –Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

У зазначеному вище порядку факт нецільового використання земельної ділянки не встановлювався, тому підстави задоволення позову відсутні.

Шкода, заподіяна внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, розраховується у порядку, встановленому Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року. Зазначена Методика позивачем до спірних правовідносин не застосовувалася, що також унеможливлює задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2009 року по справі №10/60-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

Стягнути з Дніпродзержинської міської ради (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пл. Дзержинського, 2, код ЄДРПОУ 24604168) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код №НОМЕР_1) 51 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                         О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                     Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 22.06.2009 року)