Справа № 2-а-3064/11

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2011 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Копейка Т.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії особі, що має статус дитини війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, яким просив зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі перерахувати та виплатити підвищення до пенсії, а саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 1.06.2011 року по 18.06.2011 року відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, оскільки вважає, дії та бездіяльність відповідача щодо невиконання вищезазначеного закону та рішень Конституційного Суду України неправомірним. При цьому, позивач визнає, що протягом вказаного періоду він фактично отримував підвищення до пенсії в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму та вказані суми до розрахунку не вносив.

Відповідач в письмових запереченнях проти задоволення позову заперечував, посилаючись на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, відсутність законодавчого врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати за статусом діти війни та відсутність бюджетного фінансування на вказані цілі, а також зазначив з початку 2008 року по теперішній час позивач отримує надбавку в розмірах, визначених п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Факт наявності у позивача статусу дитини війни.

Дослідивши наявні у справі докази, суддя, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, вважає, заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Суддею встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Статус позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення з відповідною відміткою в ньому.

Згідно ст. 6 Закону України № 2195-ІУ (в редакції до 28 грудня 2007року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України № 2195-ІУ була призупинена п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України № 2195-ІУ визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо внесення змін до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ ( ред. від 28.12.2007 року) також визнані неконституційними.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року N 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Заперечення відповідача проти позову, щодо законодавчого не врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком, яка підлягає застосуванню для обчислення розміру доплати, порядку виплат та джерел фінансування суддя визнає невмотивованими, оскільки відсутність механізму не може бути підставою для позбавлення можливості реалізації громадянином прав, що передбачені законами України. Посилання відповідача на те, що позивачеві доплата до пенсії нараховується та сплачується відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» визнані суддею такими, що не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, крім того, вказаний підзаконний акт взагалі не містить посилань на Закон України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим передбачена ним доплата не замінює собою доплат, встановлених законом.

ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Вказаний закон набрав чинності 19.06.2011 року. На виконання вимог зазначеного закону КМ України прийнято Постанову N 745 від 6 липня 2011 р.. Таким чином з 19.06.2011 року нарахування підвищення до пенсії дітям війни проводиться у порядку і розмірах визначених в зазначеній Постанові.

Оскільки позов до суду подано 8.07.2011 року, то підлягають задоволенню позовні вимоги про нарахування та виплату передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення за період починаючи з 1.06.2011 року по 18.06.2011 року включно, в межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи визнання позивачем факту отримання протягом періоду, що був предметом судового розгляду, підвищення до пенсії в розмірі визначеному п.8 вищезгаданої Постанови КМ України від 28.05.2008 року №530 - в суму, що підлягає нарахуванню та виплаті, слід зараховувати вже отримані позивачем суми підвищення до пенсії.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії протягом п'яти календарних днів є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки порядок виконання судових рішень визначено законодавством і підстав для визначення іншого порядку виконання судових рішень при розгляді справи не встановлено.

Відповідно до ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути 3 (три) грн.40 коп. у повернення сплаченого судового збору.  

На підставі викладеного та керуючись. ст.ст. 70-72,158-159,161-163,1832,256 КАС України суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області провести нарахування та сплатити суму підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 1 червня 2011 року по 18 червня 2011 року включно, з зарахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії за вказаний період.

В частині задоволення інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати понесені по справі в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: