Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
03.06.2009 Справа № 2-а-246/08/2701
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2довіреність № б/н від ІНФОРМАЦІЯ_1;
представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя - ОСОБА_3 довіреність НОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_2;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балаклавський районний суд м.Севастополь (суддя Бухарева Т.І. ) від 17.11.08 по справі № 2-а-246/08/2701
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Карантинна, 16, к. 56,Севастополь,99008)
про спонукання до певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2008 року (суддя Бухарева Т.І.) у справі № 2а-246/08 (№ 2-а-246/08/2701) позов ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій, залишений без задоволення.
Не погодившись з постановою суду, представник позивача ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1, в якій просить скасувати постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17 листопада 2008 року у справі № 2-а-246/08, постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково застосована ч.2 ст. 99 КАС України, оскільки позивач є тяжко хворою людиною, а апелянт, як представник позивача, дізнався про порушення прав позивача тільки в листопаді 2007 року, в суд з позовом звернувся 02.09.2008 р., тобто з дотриманням річного строку.
Також апелянт вказує, що судом першої інстанції не застосовані норми Конвенції про права та свободи людини (Рим, 1950), Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини в Україні» від 23.02.2006., рішення Європейського суду по правам людини.
У судовому засідання 03 червня 2009 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 03 червня 2009 року доводи апеляційної скарги не визнав, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Балаклавського районного суду м. Севастополя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському м. Севастополя про спонукання відповідача до здійснення дій щодо нарахування пенсії у підвищеному розмірі на 150 % мінімальної пенсії за віком, без рахунку підвищення на 25 %, та доплатити з 01.09.2007. у відповідності зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»в редакції до 01.07.2006., як учаснику бойових дій.
Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Севастополя за місцем своєї реєстрації (а. с. 7).
Також, позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії АБ НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3р. (а. с. 7).
Відповідно до ст. 12 Закону України від 22.10.1993. № 3551-ХП «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії.
В редакції Закону України від 22. 10.1993. № 3551-ХП до 01.07.2006. учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії підвищується в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
При цьому, у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002. № 1, розмір мінімальної пенсії за віком складає 19,91 грн.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005. № 2939 в частину 4 статті 12 були внесені зміни, відповідно до яких учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується в розмірі 25 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Цей закон набрав чинності з 01.07.2006. та діє на дату звернення позивача до суду та діє на цій час.
При цьому, згідно статті 17 Закону України від 22.10.1993. № 3551 фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006. № 489 -У, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у розмірі з 1 січня -380 грн., з 1 квітня -406 грн.., з 1 жовтня -411 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007. № 107-У1, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений у розмірі з 1 січня -470 грн., з 1 квітня -481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня -498 грн.
Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача, що згідно абзацу 1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № 1958-У1 передбачений мінімальний розмір пенсії за віком при наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, визначеного законом, оскільки згідно ч.3 даної статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених у відповідності з цим Законом.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачені інші розміри надбавки учасникам бойових дій, яки виплачуються на умовах Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу»від 22.10.1993. № 3551, органи Пенсійного фонду України не мають законних підстав на виплату позивачу надбавки у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком та підвищення мінімальної пенсії за віком на 150 % без урахування виплати надбавки в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, пенсія ОСОБА_1 нарахована у відповідності з вимогами діючого законодавства. Розмір пенсії позивача станом на 01.09.2007. складав 729,03 грн., з 01.01.2008. -895,35 грн.
Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем і його представником пропущений строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, без поважних причин.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17.11.2008 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями ч.1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч. 1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 на постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя на від 17 листопада 2008 р. у справі № 2-а-246\08 (2-а-246/08/2701) залишити без задоволення.
Постанову Балаклавського районного суду м. м. Севастополя від 17 листопада 2008 р. у справі № 2-а-246\08 (№ 2-а-246/08/2701) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 червня 2009 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова