ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.06.2009 Справа № 1/102-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна", м. Херсон
про стягнення 9987грн.86коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, дор. ВМА № 835379 від 15.06.09р.
від відповідача - Кулік В.М. - ю/к, дор. від 18.03.09р.
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "МКП Прозерпіна" заборгованості в сумі 7573,79грн. за поставлений по договору від 14.08.2006 року товар. Заявлена вимога про стягнення втрат по інфляції в сумі 648,78грн., річних - 77,31грн., за несвоєчасне проведення розрахунку пеня в розмірі 309,29грн. та штрафу в сумі 378,69грн. Також позивач просить стягнути 1000грн. збитків по вартості наданої йому правовій допомозі.
Відповідач позов визнає частково, тільки в сумі заборгованості за товар. З посиланням на п. 2.3 договору він вважає, що встановлений нею строк оплати товару 21 календарний день наступає після продажу його через торгову мережу. Тому вважає, що позивачем не доведена дата продажу товару, а вимоги про стягнення втрат по інфляції, річних, пені та штрафу в сумах, що визначені в позові, є безпідставними. Відповідач вважає, що нарахування втрат по інфляції та річних, а також пені слід розраховувати з дати надіслання йому ОСОБА_1 претензії.
Також відповідач заперечує проти стягнення з нього 1000грн. по вартості правової допомоги, посилаючись на те, що ч. 1 ст. 225 ГК України таки збитки не встановлює, і проти стягнення з нього суми штрафу, який нарахований позивачем на підставі п. 66 Положення "Про поставку товару народного споживання" затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР 25.07.1998р. за № 888. Він вважає, що це положення суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами по справі 14.08.2006 року укладений договір купівлі-продажу № 145 відповідно до якого ПП ОСОБА_1 зобов'язався поставити на користь ТОВ "МКП Прозерпіна" продукти харчування - майонез в асортименті та гірчицю. Договором передбачено, що загальна вартість і об'єм товару формується виходячи з цінових і кількісних показників, визначених в товарних накладних по кожній партії товару (п. 2.1 договору).
Пунктом 2.3 договору сторони встановили, що відстрочка платежу по даному договору не повинна перевищувати 21 календарного дня.
Покупець проводить оплату партії товару після її продажу, через власну торгову мережу.
На виконання умов договору ПП ОСОБА_1 у 2008 році поставив ТОВ "МКП Прозерпіна" продукти харчування по видаткових накладних: від 22 та 29 листопада 2008 року, від 03, 08, 12, 16, 24, 27, 29 грудня 2008 року на загальну суму 7761,30грн. З врахуванням часткової оплати, під час звернення з позовом до суду, згідно акту звірки розрахунків, за 1 квартал 2009 року (арк. справи. 20) сума неоплати складає 7573,79грн. Це є основний борг по вартості отриманого товару, який не оспорюється відповідачем, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно зі ст.ст. 525, 526 зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Відповідачем не виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договором, тобто зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару у порядку та у строк, що встановлені договором, чим порушені умови договору та норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав від позивача товар на суму 7573,79грн., однак за неї не розрахувався і доказів її оплати суду не надав.
Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 7573,79грн. за договором є обгрунтованими.
Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.
Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що позивачем вірно застосовані положення цієї статті, але їх сума нарахована не правильно. Як зазначено вище, строк оплати отриманого відповідачем товару встановлений договором протягом 21-ти календарного дня не з дня отримання товару, а після продажу кожної партії товару в торговій мережі покупця.
Матеріалами справи не встановлено коли товар по кожній накладній був проданий відповідачем. Представник позивача пояснив, що він не має можливості визначити строк продажу товару по кожній накладній, по якій йдеться спір. Представник відповідача пояснив, що залік по продажу товару по окремих накладних ним не ведеться.
Тому суд вважає, що в даному випадку строк оплати не можливо визначити.
Враховуючи, що позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити суму заборгованості по вартості товару, збитків по інфляції, річних та неустойки (штрафу і пені), суд застосовує положення ст. 530 ЦК України і вважає, що відповідно до цієї статті відповідач зобов'язаний був провести розрахунок залишкової вартості товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Тому суд перераховує суми заявлених до стягнення втрат по інфляції і річних, починаючи їх нарахування після семи днів, з дня надіслання претензії, тобто з 06.03.09р.
З врахуванням цього, стягненню підлягають втрати по інфляції в сумі 175,15грн. та річні в сумі 28,64грн.
В позові, в частині стягнення штрафу в сумі 378,69грн., суд відмовляє позивачу, оскільки п. 66 Положення "Про поставку товару народного споживання" від 25.07.1998р. за № 888 суперечить нормам Господарського та Цивільного кодексів України.
Оскільки договором не конкретизовано строк проведення платежів, то не підлягає задоволенню і вимоги про стягнення пені, так як відповідно до ст. 231 ГК України, пеня за порушення грошових зобов'язань встановлюється за прострочення строку платежу, який встановлений договором. Але, як зазначено вище, проведення розрахунків слід було здійснювати після продажу товару, а строки продажу товару не визначені.
Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення збитків у виразі втрат по сплаті юридичних послуг. Ця вимога була заявлена в позовній заяві, яка надійшла до суду 25.05.09р., але визначена в позові сума вартості юридичних послуг 1000грн. перерахована позивачем ПП ЮК "Правовий експерт" в процесі розгляду справи, тобто 12.06.09р. Тому слід вважати, що на момент пред'явлення позову, ця вимога була заявлена безпідставно, оскільки ніяких втрат на цей час позивач не поніс.
Також суд вважає, що враховуючи положення ст. 224 ГК України та ст. 222 ЦК України слід прийти до висновку, що у відповідача відсутня вина понесених позивачем витрат в сумі 1000грн., і такі витрати не мають обов'язкового характеру, а факт їх наявності та розмір не пов'язаний з заявленими позовними вимогами.
Крім того, факт оплати позивачем юридичних послуг не є підставою для відшкодування витрат за рахунок відповідача. Тому слід вважати, що факт оплати позивачем юридичних послуг не є підставою для відшкодування витрат за рахунок відповідача.
Відповідно до ст.ст. 224, 225 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати "штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо", понесені стороною яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Виходячи з вищенаведених законодавчих положень, витрати на юридичну допомогу не є, за своєю правовою природою, збитками в розумінні статей 224, 225 ГК України.
Позовні вимоги про стягнення 1000грн. позивач визначає як збитки, тому з врахуванням викладеного, позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу судові витрати позивача по сплаті держмита та вартості інформаційно-технічних послуг господарського процесу, виходячи з суми, що підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 31-а, код ЄДРПОУ 21290781 р.рахунок 26009310039001 ХФ АБ "Південний" м. Херсон, МФО 352640 на користь приватного підприємця (фізична особа-підприємець) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, р.рахунок НОМЕР_2 в філії "Південне регіональне управління" ВАТ Банку "Фінанси та Кредит", м. Херсон, МФО 326933 - 7573грн. 79коп. заборгованості по вартості отриманого товару, 175грн. 15 коп. втрат по інфляції, річні в сумі 28грн. 64 коп., а також судові витрати позивача на загальну суму 193грн. 34 коп.
3.В решті позову, в тому числі в стягненні 1000грн. у виразі збитків за правову допомогу, відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Губіна
Дата підписання рішення 25.06.09р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України