ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.09Справа №2а-2646/09/5/0170

16:16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В. , при секретарі Тарасовій О.М. розглянувши за участю представників:

позивача – Окул Н.Л., зав.юр.сектором, дов.№2911 від 17.11.2008р.

відповідачів – Воробйов В.В., юрисконсульт, дов.№3 від 14.01.2008р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Державна інспекція з контролю за цінами в АРК          

до   Відкрите акціонерне товариство "Кримрембудтрест"              

про спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Державна інспекція з контролю за цінами в АР Кримзвернулася в Окружний адміністративний суд АР Крим із адміністративним позовом про примушення  ВАТ «Кримрембудтрест» виконати дії щодо допуску посадових осіб позивача для реалізації своїх законних повноважень щодо здійснення планової перевірки ВАТ «Кримрембудтрест».

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв’язку із листом Прокуратури Залізничного району м.Сімферополя вх.№16 від 08.02.2008р. на виконання наказу від 04.04.2008р. №91, на підставі посвідчення на перевірку Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим  доручила головному державному інспектору ОСОБА_1 та головному державному інспектору ОСОБА_2 провести планову перевірку ВАТ «Кримрембудтрест» з питань дотримання державної дисципліни цін з приводу обґрунтованості встановлення плати за проживання у гуртожитку. Проте 15.04.2008 року посадові особи уповноважені на здійснення перевірки безпідставно не були допущені до її проведення, про що ними був складений відповідний акт. Про наявність наміру не допустити посадову особу Державної інспекції з контролю за цінами в АРК до проведення перевірки також свідчить лист відповідача вих. №58 від 15.04.2008р.  

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги викладені в позовній заяві від 29.01.2009р. №01/07-07/262 в повному обсязі (а.с.67).

Відповідач позов не визнав. У запереченнях на адміністративний позов (а.с.25-27) зазначив, що проведення перевірки з питань дотримання державної дисципліни цін з приводу обґрунтованості встановлення плати за проживання у гуртожитку є безпідставним оскільки проживання у гуртожитках відповідача здійснюється на підставі цивільно-правових договорів (договорів найму жилого приміщення) де вартість проживання встановлюється за домовленістю сторін. Крім того зазначив, що позивач не навів правового обґрунтування наявності у нього права звертатися до суду з відповідними позовними вимогами. В доповненнях до заперечень також зазначив, що позивач відповідно до положень ч.3 ст.22 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у зв’язку з відсутністю затверджених критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, є суб’єктом господарювання з незначним ступенем ризику і підлягає державному надзору (контролю) не більше одного разу на п’ять років. Позивачем вже здійснювався відповідний контроль у 2007 році (акт перевірки від 03.04.2007р.), внаслідок чого проведення планової перевірки у 2008 році є незаконним.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1819, затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому.

Згідно з п.11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами

Таким чином, Державна інспекція по контролю за цінами в АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб’єктом владних повноважень, а даний спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства  Окружним адміністративним  судом АР Крим.

В свою чергу основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організація контролю за їх дотриманням визначені в Законі України «Про ціни і ціноутворення».

Статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Пунктом 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами територіальні органи передбачено, що державна інспекція з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, має права наступні права:

-          проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін;

-          одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо;

-          обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів;

-          вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами;

-          приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);

-          відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами;

-          залучати спеціалістів органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

-          скасовувати розпорядчі документи своїх територіальних органів (припис, розпорядження, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій), а також винесені ними постанови про накладення адміністративних стягнень;

-          проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання;

-          здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках

-          одержувати відповідно до законодавства копії платіжних документів, що підтверджують факт перерахування до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій;

-          звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення;

-          надсилати до правоохоронних органів матеріали перевірок щодо дій, які містять ознаки злочину;

-          вчиняти інші дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

На виконання Плану роботи інспекції на ІІ квартал 2008р., наказом Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим від 04.04.2008р. №91 (а.с.4) доручено головному державному інспектору ОСОБА_1 та головному державному інспектору ОСОБА_2 провести планову перевірку ВАТ «Кримрембудтрест» з питань дотримання державної дисципліни цін з приводу обґрунтованості встановлення плати за проживання у гуртожитку.

Відповідно до направлення №0096 від 14.04.2008р. (а.с.5) термін посвідчення становить з 14.04.2008р. по 22.04.2008р.

Актом про не допуск до проведення перевірки від 15.04.2008р. (а.с.7) зафіксовано, що 15.04.2008р. головним державним інспектором ОСОБА_1 та головним державним інспектор ОСОБА_2 здійснено вихід за адресою ВАТ «Кримрембудтрест» АДРЕСА_1 з метою розпочати перевірки, проте керівником відповідача перевіряючи допущені не були.

Зазначені обставини покладені в основу вимог, заявлених в адміністративному позові.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлений Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877-V).

Відповідно до ст.1 Закону №877-V заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Зокрема, ст.5 цього Закону №877-V встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Зі змісту наведеної норми слідує, що планова перевірка має бути здійснена саме в межах відповідного року (у разі якщо план розроблено на рік) або відповідного кварталу (у разі якщо план розроблено на квартал).

Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим звернулася до суду з даним позовом про примушення ВАТ «Кримрембудтрест» виконати дії щодо допуску посадових осіб позивача для реалізації своїх законних повноважень щодо здійснення планової перевірки у 2009 році з підставі недопущення перевіряючих до проведення планової перевірки передбаченої Планом роботи інспекції на ІІ квартал 2008р.

Тобто, позивач просить зобов’язати допустити до проведення перевірки поза межами строку визначеного планом роботи інспекції, оскільки другий квартал 2008р. закінчився ще до звернення позивача до суду, що не відповідає ознакам планової перевірки.  

Разом з тим безпідставним є посилання відповідача на наявність у нього статусу суб’єкта господарювання з незначним ступенем ризику з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 5Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

В свою чергу ст.22 Закону №877-V визначено, що Кабінет Міністру України зобов’язано, зокрема у шестимісячний термін затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю). Якщо у встановлений цим Законом строк не затверджені критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.

Закон №877-V опубліковано 25.06.2007 року в Офіційному віснику України (2007 р., №44, стор. 12, стаття 1771, код акту 40114/2007), набрав чинності -  26.12.2007 року.

Відповідні критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) затверджені Кабінетом Міністрів України 21.05.2008р. (постанова №483 від 21.05.2008р., облікована у Офіційному Віснику України 2008 №37 від 02.06.2008р.).

Таким чином, Кабінетом Міністрів України у визначений строк було розроблені та затверджені критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Крім того, частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

-          про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

-          про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

-          про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

-          про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

-          в інших випадках, встановлених законом.

В судовому засіданні представником позивача не доведено права інспекції на звернення до суду з позовними вимогами про зобов’язання відповідача виконати дії щодо допуску посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим до здійснення планової перевірки.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, у зв’язку з чим у задоволені позову має бути відмовлено.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 19 червня 2009 року.

У повному обсязі постанову складено 24 червня 2009 р.

Керуючись ст.ст.158-161, ч.1 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний  суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                Сидоренко Д.В.