Справа № 2а-88/2009 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року                                                                                                            м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді     -             Горяінової К.А.,

при секретарі                -                  Невойт С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Южне цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як „дитині війни” до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 30.04.2009 року - включно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є „дитиною війни” в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом.

Зокрема, посилаючись на ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі               30%   мінімальної пенсії за віком.

Позивач також вказав, що бездіяльність відповідача грубо порушила його законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі.

Позивач до судового засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Зокрема, представник відповідача зазначив, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який не передбачав таких витрат.

Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народилась 01.03.1939 року.

Згідно із ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно позивач є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідач не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30%   мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ця норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у досліджуваний період часу визначався у ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік": з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня -                 411 гривень, ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України": з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривня, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України, при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року                  N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права.

Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Відповідно до ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Даючи оцінку законодавчим перешкодам в реалізації прав та інтересів позивача, суд дійшов наступного.

Стосовно виплат у 2006 році.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції Закону від 18.11.2004 року, станом до 01.01.2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Законом України від 19.01.2006 року №33 67-1V внесені зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідно до яких виключено п.17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції.

Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.6 у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Стосовно виплат у 2007 році.

Згідно з п.12 ст.71 Закону України ,,Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року на 2007 рік зупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.111 цього Закону.

Відповідно до ст.111 Закону „Про державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих. на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

За ч.4 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином лише інвалідам у 2007 році здійснювалася виплата 10% від розміру мінімальної пенсії за віком замість належних 30%, іншим категоріям осіб така виплата не здійснювалась.

За Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням                 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.29,36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23. 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на             2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року, № 6-рп/2007, справа             N 1-29/2007, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік": п.12 ст.71, яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.111 цього Закону; ст.111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих. на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

За п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від               09.07.2007 року це рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, що стосуються 2007 року, задоволенню підлягають частково, а саме з 09 липня 2007 року по                31 грудня 2007 року.

Стосовно виплат у 2008 році.

Згідно з п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року положення ст.6 зазначеного Закону викладено в новій редакції, що набула чинності з 01.01.2008 року, за якою „дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Положення п.41 розділу II названого Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу І, п.п.61, 62, 63, 66 розділу II. п.З розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу І, п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Застосовуючи зазначені рішення Конституційного Суду України цей суд є обмеженим часовими межами, встановленими вимогами ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до яких закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на це суд має встановити початковим моментом відновлення порушених прав позивача день ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України у відповідні роки, а кінцевими моментами - останній день відповідного року.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача, що стосуються 2008 року, задоволенню підлягають частково, а саме з 22 травня 2008 року по               31 грудня 2008 року.

Стосовно позовних вимог щодо виплат з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”                    (в редакції від 28.12.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Так як, зміни, внесені у ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підпунктом 2 п.41 розділу  II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  від 28.12.2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, на період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року, а за період з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року дія                ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у встановленому законом порядку не скасовано, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу позивачу у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 30.04.2009 року, задоволенню не підлягають.        

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.46 Конституції пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За ст.92 Конституції виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

У питанні звернення до негайного виконання суд виходить з такого обов'язку, покладеного на нього за п.1 ст.256 КАС України.

Відповідно до п.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів — у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, соціальні виплати, які мають разовий і цільовий характер, індексації не підлягають.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.10, 11, 69-71, 94, 100, 153-154, 160-163, 167, 254, 256   Кодексу адміністративного судочинства України,  

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N6- рп/2007, як особі, що має статус «дитина війни» у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Южне Одеської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  №10-рп/2008 як особі, що має статус «дитина війни» у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Допустити негайне виконання постанови суду в межах суми стягнення за один місяць.

В задоволенні іншій частини позовних вимог – відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову суду у повному обсязі буде складено за п’ять днів від дня її проголошення.

Головуючий: