КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23.06.2009                                                                                           № 05-5-52/20390

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача -          ЛямзінаЯ.В.,

 від відповідача -          не з’явились,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо”

 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009

 у справі № 05-5-52/20390 (суддя Чебикіна С.О.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобуд Інвест"

              

             

 про                                                   стягнення заборгованості 36548,59 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 повернуто позовну заяву позивачу без розгляду.

Не погодившись з такою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Як вбачається із змісту оскаржувальної ухвали, підставою та обґрунтування повернення позовної заяви без розгляду є те, що позов заявлено про стягнення основного боргу у розмірі 36 548,59грн., пені у розмірі 1 407,44грн., збитків від інфляції у розмірі 641,15грн. (38 597,18грн.) та сплачено державного мита у розмірі 365,48грн. платіжним дорученням № 118 від 09.04.2009 замість 385,97грн. Отже, позивачем не додано до позовної доказів сплати державного у встановленому розмірі. Таким чином судом першої інстанції на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України було повернуто позовну заяву без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодиться не може за таких обставин.

Товариством з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” було подано позовну заяву до господарського суду та визначено ціну позову у розмірі 36 548,59грн.

Частинами 2, 3 ст. 55 ГПК України передбачено, що в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Міністрів України ”Про державне мито”, що із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито справляється у розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше тисячі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з заявлених позовних вимог сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мостобуд Інвест” перед Товариством з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” становить 36 548,59грн. з яких: 34 500,00грн. сума основного боргу, 1 407,44грн. пені, 641,15грн. збитків від інфляції. Отже, позивачу потрібно було сплатити державне мито у розмірі 365,48грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що позовну заяву суд першої інстанції без підставно повернув Товариству з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” уз в’язку з тим, що позивачем було сплачено державне мито у встановленому порядку про що підтверджує платіжне доручення № 118 від 09.04.2009.

Таким чином, ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм процесуального права, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо”- задоволенню.

Керуючись п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 скасувати.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ”Торговий дім ”Камо” державне мито у сумі 182,74грн. з Державного бюджету, сплачене платіжним дорученням № 163 від 08.05.2009, як зайве сплачене.

Матеріали справи № 05-5-52/20390 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення спору по суті.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.