КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2009 № 16/285
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від Прокуратури м. Києва:Бондарєва А.М. (старш. прокур. відділу),
від Державного комітету України із земельних ресурсів не з’явився
від Київської міської ради: не з’явився
від Дорожньої клінічної лікарні № 1 м. Київ:не з’явився
від Міністерства транспорту та зв’язку України:не з’явився
від ДТГО „Південно-Західна залізниця”: Тарасенко О.М. (довір.),
від Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця”: не з’явився
від ЗАТ „Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті”Русакова А.В. (за довір.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступник прокурора м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.11.2008
у справі № 16/285 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Заступник прокурора м.Києва
до Київська міська рада
третя особа відповідача Дорожня клінічна лікарня № 1 ст. Київ
Міністерство транспорту та зв"язку України
Закрите акціонерне товариство "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України"
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2008 р. Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 1103/1764 від 12.07.2007 р. «Про передачу земельної ділянки площею 0,308 га Закритому акціонерному товариству «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті» по бульвару Тараса Шевченка, 38/40 -а (вул. Михайла Коцюбинського, 8-а) у Шевченківському районі м.Києва».
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р. у справі №05-5-16/3722-16/285 в позові відмовлено.
Заступник прокурора, не погоджуючись з прийнятим рішенням, оскаржив його до суду апеляційної інстанції з мотиву порушення та неправильного застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. В апеляційному поданні прокурор просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо прийняття відповідачем оскаржуваного у справі рішення правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням встановленого порядку та процедури, з огляду на те, що контролюючими органами було надано необхідні позитивні висновки щодо відведення земельної ділянки.
В обґрунтування власної позиції прокурор послався на те, що головним лікарем Дорожньої клінічної лікарні №1 станції Київ, яка заснована на державній власності, і є медичним закладом на залізничному транспорті, входить до складу ДТГО «Південно-Західна залізниця» та є державним підприємством, неправомірно, з перевищенням компетенції, було надано лист-згоду від 25.06.2007 №281 про припинення права користування частиною земельної ділянки, що була закріплена на праві постійного користування за лікарнею, площею 0,22 га, а в подальшому - площею 0,308 га.
Згідно положень п. п. 1.2, 6.4, 7.2. Статуту Дорожньої клінічної лікарні №1
передбачено, що лікарня здійснює володіння, користування землею і іншими
природними ресурсами відповідно до своєї статутної діяльності та чинного
законодавства України, керівництво лікарні зобов'язано належним чином
утримувати закріплене за нею державне майно, не має право, без отримання
згоди Міністерства транспорту та зв'язку України, Укрзалізниці, ДТГО
«Південно-Західна залізниця», або органу приватизації, щодо
одноособового здійснення дій із розпорядженням землями шляхом
надання згоди на припинення права користування частиною земельної
ділянки, яка згідно державного акту, належить лікарні на праві і
постійного користування.
Внаслідок зазначених неправомірних дій головного лікаря лікарні було прийнято незаконне рішення Київською міською радою №1103/1764 від 12.07.2007, на підставі якого було безпідставно припинено право користування Дорожньою клінічною лікарнею №1 частиною земельної ділянки площею 0,308 га, земельну ділянку передано в оренду комерційному підприємству - ЗАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» для будівництва підпірної стінки з влаштуванням підземного автопаркінгу та офісних приміщень з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням.
Відповідач проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити скаргу без задоволення. Рішення господарського суду вважає законним та просить залишити його без змін.
Міністерство транспорту та зв’язку України у відзиві підтримало заявлені позовні вимоги та доводи апеляційного подання, оскаржуване у справі рішення господарського суду вважає незаконним, а тому просить його скасувати.
У відзиві Міністерство транспорту також зазначає, про наявність окремого доручення Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.11.2006 № 974/15/11-06, яким зобов'язано керівників Укрзалізниці не допускати надання згоди на вилучення земельних ділянок без погодження з органом управління - Мінтрансзв'язку України.
ЗАТ „Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті” надано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про обгрунтованість рішення господарського суду та безпідставність подання апеляційної скарги, яку товариство просить залишити без задоволення.
В обгрунтування власної позиції вказує на те, що на момент надання згоди на припинення права користування спірною земельною ділянкою, там утворилось звалище для сміття та будівельних відходів, через відсутність коштів у лікарні територія не прибиралася. З приводу приведення цієї території у відповідний стан до ЗАТ «УЦОП» неодноразово з відповідною вимогою звертався Київзеленбуд, оскільки земельна ділянка межує із адміністративною будівлею, що знаходиться у власності товариства. Зі сторони лікарні до частини земельної ділянки щодо якої припинено право користування немає під'їзду, що унеможливлює її належне утримання.
Крім того, третя особа-3 вважає відсутніми у Міністерства транспорту та зв'язку України повноважень в частині погодження надання згоди на припинення права
землекористування, а тому згоди головного лікаря лікарні було належною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. На момент надання згоди на передачу земельної ділянки ЗАТ „УЦОП", лікарня діяла в межах повноважень, визначених її Статутом. Пункт 6.3. Статуту визначає, що відчуження основних фондів, що є державною власністю і закріплені за Установою здійснюється за погодженням з органом управління в порядку, що встановлений чинним законодавством України. На момент надання згоди на припинення права користування частиною земельної ділянки, остання не належала до основних фондів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача залучено Державне територіально-галузеве підприємство „Південно-Західна залізниця” та Державну адміністрацію залізничного транспорту „Укрзалізниця”.
Державна адміністрація залізничного транспорту „Укрзалізниця” надала відзив, в якому підтримує заявлені позовні вимоги та доводи апеляційного подання, оскаржуване у справі рішення господарського суду вважає незаконним, а тому просить його скасувати.
Державне територіально-галузеве об’єднання „Південно-Західна залізниця” вважає оскаржуване у справі рішення суду законним, тому просить залишити без змін, а подане апеляційне подання - без задоволення.
Учасники були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження). Однак, позивач, відповідач, треті особи – 1,2, 5 наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалися, та 10.06.2009 р. в судове засідання не з’явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Колегія, заслухавши думку інших представників сторін, приходить до висновку про можливість розгляду поданої скарги за відсутності представників позивача, відповідача, третіх осіб – 1,2, 5.
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правомірності прийняття Київською міською радою рішення № 1103/1764 від 12.07.2007 р. «Про передачу земельної ділянки площею 0,308 га ЗАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті» по бульвару Тараса Шевченка, 38/40 -а (вул. Михайла Коцюбинського, 8-а) у Шевченківському районі м.Києва», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті» та передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,311 га по бульвару Тараса Шевченка, 38/40 -а (вул. Михайла Коцюбинського, 8-а) у Шевченківському районі м.Києва для будівництва підпірної стінки з влаштуванням підземного автопаркінгу та офісних приміщень.
Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в позові, дійшов висновків щодо прийняття відповідачем спірного рішення в межах наданих повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, з дотриманням вимог Законів України „Про основи містобудування" , „Про планування і забудову територій", норм Земельного кодексу України, а також враховуючи погодження землекористувачем - Дорожньою клінічною лікарнею № 1 станції Київ, своїм листом № 281 від 25.06.2007 р., вилучення цієї земельної ділянки. Крім того, господарський суд вважає, що прокурором не обґрунтовано правомірність подання позову в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів та не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем прав позивача.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, надані відзиви, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши зібрані у справі докази, колегія не може погодитися із такими висновками, вважає їх помилковими, враховуючи наступне.
Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №224 передбачено, що Державний комітет України із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 3 зазначеного Положення, одним із основних завдань Держкомзему України є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Держкомзем України здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за використанням та охороною земель. (п.4.7 Положення).
Згідно з п. 40 Положення Держкомзем України порушує в установленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування актів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції, а також притягнення осіб, винних у порушенні земельного законодавства України, до передбаченої законом відповідальності. Відповідно п.43 цього Положення Держкомзем України здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Зважаючи на вищевикладене, Держкомзем України як самостійно, так і за сприяння органів прокуратури має право на звернення до суду із відповідними позовними заявами зокрема і про скасування рішень органів місцевого самоврядування. Оскільки недотримання Київською міською радою вимог чинного законодавства при прийнятті спірного рішення, позбавляє можливості позивача здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п. 2 рішення Київської міської ради № 308/1285 від 27.04.2001 «Про оформлення права користування земельними ділянками», Дорожній клінічній лікарні № 1 ст. Київ оформлено право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,91 га, строком на 24 роки для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд лікарні на вул. М.Коцюбинського, 8-а у м. Києві.
На підставі вказаного рішення Київради Дорожня клінічна лікарня № 1 ст. Київ оформила Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 08.02.2007.
В матеріалах справи наявна копія статуту Дорожньої клінічної лікарні №1 станції Київ, який зареєстрований Радянською райдержадміністрацією м. Києва від 09.10.2000 р. та затверджений Начальником Державного транспортно-галузевого підприємства „Південно-західна залізниця”.
Згідно ст.67 ЗК України, до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
У відповідності до положень ст.68 ЗК України, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
До складу залізничного транспорту входять підприємства залізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торгівельні та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що забезпечують його діяльність і розвиток, а також підприємства промислового залізничного транспорту.
Як вбачається із загальних положень статуту лікарні, вона є установою, заснованою на державній власності, є медичним закладом на залізничному транспорті, що входить до складу Державного територіально-галузевого підприємства „Південно-Західна залізниця”.
Спірна земельна ділянка, передана лікарні в довгострокове користування за рішенням Київської міської ради № 308/1285 від 27.04.2001, належить до земель залізничного транспорту.
Під час розгляду спору господарським судом було з’ясовано, що відповідно до ст. 123 ЗК України ЗАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті» звернулось до Київради з заявою про надання йому у користування спірної земельної ділянки.
Головним лікарем Дорожньої клінічної лікарні №1 станції Київ, яка заснована на державній власності, є медичним закладом на залізничному транспорті, входить до складу ДТГО «Південно-Західна залізниця» та є державним підприємством, надано лист-згоду від 25.06.2007 № 281 про припинення права користування частиною земельної ділянки, що закріплена на праві постійного користування лікарні, площею 0,22 га, а в подальшому - площею 0,308 га.
Проект відведення земельної ділянки погоджений Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (висновок №19-4966 від 25.05.2007), Київською міською санепідстанцією (№1430 від 05.03.2007), Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (висновок №06-6-25/414 від 26.02.2007). Державною службою з питань національної культурної спадщини (висновок №2325 від 16.04.2007), Головним управлінням культурної спадщини та Державної служби охорони культурної спадщини (№ 6547 від 04.12.06), Голосіївською районною в м. Києві держадміністрацією ( від 24.06.05), ДП «Інститут Генерального плану міста Києва» ( від 13.02.2007 р. № 381), Київським міським Головним управлінням земельних ресурсів (висновок №03-344/0003-х від 11.12.06).
На підставі зазначеного, 12.07.2007 р. Київською міською радою було прийняте оскаржуване рішення № 1103/1764, яким припинено Дорожній клінічній лікарні право користування частиною земельної ділянки площею 0,308 га по бульвару Тараса Шевченка, 38/40-а (вул. Михайла Коцюбинського, 8-а) у Шевченківському районі м. Києва та передано вказану земельну ділянку ЗАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» для будівництва підпірної стінки з влаштуванням підземного автопаркінгу та офісних приміщень з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням.
Під час розгляду спору судовою колегією з’ясовано, що Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ у відповідності до положень установчих документів є установою, заснованою на державній власності, є медичним закладом на залізничному транспорті , що входить до складу Державного територіально-галузевого підприємства „Південно-Західна залізниця” (п.1.1. статуту), якій на підставі п. 2 рішення Київської міської ради № 308/1285 від 27.04.2001 було передано в довгострокове користування, строком на 24 роки, спірну земельну ділянку, для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд лікарні.
Судова колегія звертає увагу на положення п.6.3. статуту лікарні, яким передбачено, що відчуження основних фондів, що є державною власністю і закріплені за установою, здійснюються за погодженням з органом управління в порядку, що встановлений чинним законодавством України. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на фінансування діяльності установи і є державною власністю.
Судова колегія не приймає до уваги доводи представника ЗАТ „Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті” щодо правомірності прийняття рішення керівництвом лікарні про припинення права користування спірною земельною ділянкою з огляду на не належність земельної ділянки до основних фондів, на відчуження яких обов’язковим є отримання відповідного погодження органу управління. Такі доводи колегією оцінюються критично з наступних підстав.
Основні фонди (засоби) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуємий термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
Відповідно до діючої типової класифікації основні засоби групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.
До основних виробничих фондів відносять земельні ділянки, капітальні витрати на покращення земель, споруди, передавальні пристрої, верстати, машини, обладнання, транспортні засоби, робочу і продуктивну худобу, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, і деякі інші матеріальні цінності.
До оборотних виробничих фондів відносять предмети праці, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, змінюючи чи втрачаючи при цьому натурально-речову форму, і повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію (сировина, матеріали, напівфабрикати тощо).
З метою дослідження питання щодо надання органом управління відповідного погодження лікарні на відчуження спірної земельної ділянки у відповідності до вимог п.6.3. статуту, колегією залучено до участі у справі в якості третіх осіб Державне територіально-галузеве підприємство „Південно-Західна залізниця” та Державну адміністрацію залізничного транспорту „Укрзалізниця”. На вимогу суду представниками залучених до участі у справі третіх осіб надані копії їх установчих документів.
Згідно положень статуту ДТГП „Південно-Західна залізниця” є статутним територіально-галузевим об’єднанням, заснованим на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України (орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
В судовому засіданні на запитання судової колегії представниками ДТГП „Південно-Західна залізниця”, Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця” та Міністерства транспорту України надані пояснення про не надання ними відповідного погодження Дорожній клінічній лікарні №1 на припинення права користування наданою їй земельною ділянкою, головний лікар лікарні із зазначеним клопотанням для погодження до третіх осіб не звертався.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування власної позиції відповідачем та ЗАТ „Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті” на надано суду доказів отримання погодження від органу управління майном рішення головного лікаря лікарні про припинення права користування спірною земельною ділянкою.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про неправомірність надання головним лікарем лікарні листа-згоди від 25.06.2007 № 281 про припинення права користування частиною земельної ділянки, що закріплена на праві постійного користування за лікарнею, яке було прийняте із перевищенням повноважень, з огляду на недотримання встановленої п.6.3. статуту процедури отримання погодження відповідного органу управління.
За таких обставин колегія погоджується із доводами прокурора щодо неправомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 1103/1764 від 12.07.2007 про припинення Дорожній клінічній лікарні права користування частиною спірної земельної ділянки, з огляду на відсутність погодження цього питання із відповідним органом управління. Оскільки Київська міська рада, приймаючи дане рішення, не дослідила питання щодо наявності відповідних повноважень у головного лікаря лікарні на вирішення питання щодо припинення права довгострокового користування лікарні спірною земельною ділянкою.
Дослідивши обставини справи, колегія приходить до висновку про обгрунтованість поданого апеляційного подання та позовної заяви. Оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р. у справі №05-5-16/3722-16/285 слід скасувати. Позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р. у справі №05-5-16/3722-16/285 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Київської міської ради № 1103/1764 від 12.07.2007 р. «Про передачу земельної ділянки площею 0,308 га Закритому акціонерному товариству «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті» по бульвару Тараса Шевченка, 38/40 -а (вул. Михайла Коцюбинського, 8-а) у Шевченківському районі м.Києва».
Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 код ЄДРПОУ 22883141) до Державного бюджету України 85 грн. – держмита за подання позову, 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. - держмита за подання апеляційного подання. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
3. Матеріали справи №05-5-16/3722-16/285 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.