ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2011 р. Справа № 2a-3915/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мигалюка Ю.В.
секретаря Цюпа У.Л.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження –
ВСТАНОВИВ:
18.11.2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд із адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.10.2011 року щодо виконання вимоги про сплату боргу №4609 від 24.06.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що винесена відповідачем постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу суперечить абзацу 6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, а тому підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 24.06.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську відповідно до статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”та на підставі особового рахунку платника виставлено вимогу за №4609 фізичній особі – підприємцю ОСОБА_3 про сплату боргу, що утворився за рахунок недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1747,80 гривень (а.с.6).
18.10.2011 року позивачем подано відповідачу вищевказану вимогу про сплату боргу для здійснення примусового виконання.
18.10.2011 року відповідачем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), яку отримано відповідачем 08.11.2011 року (а.с.5).
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало виключення розділом 8 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”частин 1-9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме її частини 3, якою вимогам про сплату боргу надавався статус виконавчого документу.
В десятиденний строк, визначений частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську оскаржено рішення державного виконавця.
В період з 01.01.2004 року до 01.01.2011 року здійснення заходів впливу та стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснювалося у відповідності до порядку, визначеному Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до положень статті 106 вказаного Закону (в редакції чинній до 01.01.2011 року) був встановлений механізм реалізації повноважень органів пенсійного фонду щодо здійснення заходів впливу та стягнення недоїмки страхових внесків, який, серед іншого, передбачав, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (частина 3).
З набранням чинності 01.01.2011 року Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” здійснення сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також вжиття заходів впливу та стягнення щодо їх сплати проводиться в порядку визначеному вказаним законом для сплати єдиного внеску, який є консолідованим страховим внеском, що також включає в себе страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Розділом VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”частини першу –дев’яту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виключено, натомість статтею 25 цього Закону встановлені аналогічні заходи впливу та стягнення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та частиною четвертою даної норми Закону передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Пунктом 7 Розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” встановлений механізм реалізації заходів впливу та стягнення недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, згідно якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Крім того, цією ж нормою Закону встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Як наслідок, до правовідносин стягнення недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, підлягають застосуванню положення частин 1–9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”в редакції закону чинній до 01.01.2011 року, якою визначалися повноваження територіальних органів пенсійного фонду надсилати вимогу про сплату недоїмки страхових внесків, а виконання такої вимоги забезпечувалося, в тому числі її примусовим виконанням як виконавчого документу в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Таким чином, територіальні органи пенсійного фонду повноважні вимагати виконання вимоги про сплату боргу – недоїмки страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав від платників таких внесків, в тому числі й через органи державної виконавчої служби як органи державної влади, що забезпечують примусове виконання судових рішень та рішень суб’єктів владних повноважень, а направлення до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату боргу є здійсненням позивачем своїх владних повноважень, передбачених законом.
За таких обставин, вимога про сплату боргу №4609 від 24.06.2011 року є виконавчим документом - рішенням органу державної влади, виконання якого за законом покладено на державну виконавчу службу, примусове виконання якого підлягає державною виконавчою службою у відповідності до частини 1, пункту 8 частини 2 статті 17 Закону України “Про виконавче провадження”.
У зв’язку з цим, оскаржуване рішення про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу за №4609 від 24.06.2011 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”– неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону є необґрунтованим, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-167, ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (ВП № 29325541) від 18.10.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) щодо виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про сплату боргу № 4609 від 24.06.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 02.12.2011 року.
Суддя: Мигалюк Ю.В.