Справа №2-105/ 2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2008 р. м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Свириди Т.Й.,
секретаря Савчук М. І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1 до Ворохтянської селищної ради, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення Ворохтянської селищної ради від 27.12.2007р., -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ворохтянської селищної ради, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення Ворохтянської селищної ради від 27.12.2007р.
Ухвалою суду від 30 квітня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині зобов»язання Ворохтянську селищну раду надати йому дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0, 15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка (урочище Шемшорів), згідно заяви позивача залишено без розгляду .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , уточнивши позовні вимоги, позов підтримала та пояснила, що позивач є власником земельної ділянки площею 0, 3884га, що знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка (ур.Шемшорів). З даною земельною ділянкою з трьох сторін межують земельні ділянки інших власників, а з однієї сторони, четвертої, - знаходяться землі територіальної громади. До земельної ділянки позивача відсутня під»їздна дорога, а тому він неодноразово звертався до Ворохтянської селищної ради з заявою про облаштування до його земельної ділянки під»їздної дороги через землі територіальної громади. Спір щодо облаштування цієї дороги вирішується тривалий час і після того, як в грудні 2007 року Івано-Франківським міським судом та апеляційним судом Івано-Франківської області з цього приводу були постановлені рішення, позивач повторно звернувся до селищної ради із заявою про облаштування дороги до його земельної ділянки за рахунок земель територіальної громади, що є суміжними із належною йому земельною ділянкою. Незважаючи на це, 27.12.2007 року селищна рада прийняла рішення, згідно якого ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на цю земельну ділянку, затверджено акт встановлення межі між нею та позивачем та
відмовлено останньому у виділенні йому земельної ділянки для облаштування під»їздної дороги. Облаштування цієї дороги за рахунок земель територіальної громади є найбільш прийнятним, так як не порушує прав та законних інтересів інших землевласників. Облаштувати дорогу в іншому місці, тобто, через землі інших власників, неможливо, про що зазначив в своєму рішенні від 12.09.2007 року Івано-Франківський міський суд, а також про це зазначено у висновку Івано-Франківського відділу комплексного проектування.
Крім цього, Ворохтянська селищна рада та третя особа вважають, що ОСОБА_4 набула права власності на спірну земельну ділянку за давністю користування і, у зв»язку з цим, було постановлено оспорюване рішення з одночасним наданням дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження акту встановлення межі, хоча фактично ці межі з позивачем ніхто не погоджував.
У зв»язку з цим, представник позивача просить визнати рішення Ворохтянської селищної ради від 27.12.2007 року незаконним.
Позивач позов підтримав з аналогічних підстав.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що позивач помилково вважає спірну земельну ділянку комунальною власністю. Цією земельною ділянкою біля 50 років користується ОСОБА_4 та її сім»я, а тому, з врахуванням потреб останньої у здійсненні будівництва, селищна рада вирішила надати їй цю земельну ділянку у власність.
Представник відповідача також пояснив, що позивач постійно користувався під»їздом до своєї земельної ділянки через земельну ділянку ОСОБА_6, і надалі має можливість ним користуватись, компенсувавши останньому частину своєї земельної ділянки. Тому просить в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що вона та її родина користуються спірною земельною ділянкою близько 50 років. До цієї земельної ділянки вони за власний рахунок облаштували дорогу. Цією дорогою позивач ніколи не користувався, а користувався дорогою, яка проходить по земельній ділянці сусіда ОСОБА_6 Він і надалі з дозволу ОСОБА_6 може користуватись цією дорогою. В даний час її внучка на спірній земельній ділянці має намір побудувати житловий будинок, а тому вона вирішила приватизувати цю землю за давністю користування. За кадастровою книгою ця ділянка була записана за її покійним чоловіком і за неї здійснювались податкові платежі.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0, 3884 га , яка знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка (ур.Шемшорів), відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІФ № 027892 від 10.02.2005 року ( а.с. 5). У зв»язку з цим, він неодноразово звертався до Ворохтянської селищної ради з заявами про облаштування дороги до цієї земельної ділянки за рахунок вільних земель.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.09.2007 року та рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 28.11.2007 року Ворохтянську селищну раду було зобов»язано розглянути заяву ОСОБА_1 про облаштування дороги до його земельної ділянки. У зв»язку з цими рішеннями , 29 листопада 2007 року позивач знову звернувся до селищної ради з заявою про облаштування дороги за рахунок вільних земель (а.с. 6).
Незважаючи на це, селищна рада своїм рішенням від 27.12.2007 року відмовила позивачу в задоволенні його заяви, одночасно надавши дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка, 9 площами 0, 4703га та 0, 0760га для ведення особистого селянського господарства і затвердивши акт встановлення межі між земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_1 При цьому, як пояснив представник селищної ради ОСОБА_3, рада виходила з того, що ОСОБА_4 має право на спірну земельну ділянку за набувальною давністю. Крім цього, він пояснив, що позивач має можливість користуватись під»їздом через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6, компенсувавши останньому частину своєї земельної ділянки.
Судження представника відповідача про те, що третя особа ОСОБА_4 набула права
власності на спірну земельну ділянку за давністю користування є помилковим . Так, набувальна давність за земельним законодавством не є беззастережним юридичним фактом, який зумовлює виникнення права власності на ділянку. Передача земельної ділянки у власність або користування на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Разом з цим, згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно^правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи. А тому, з врахуванням цих положень і того, що Земельний кодекс діє з часу набрання ним чинності, тобто з 01.01.2002 року, та, що у ньому не передбачено зворотної сили будь-яких його положень, підстав для включення до набувальної давності періодів добросовісного, відкритого і безперервного користування ОСОБА_4 спірною земельною ділянкою до 01.01.2002 року немає.
При цьому, суд звертає увагу на те, що питання облаштування проїзду до ділянки позивача через землю ОСОБА_6 не можна вважати прийнятним та таким, що забезпечить належні умови для використання земельної ділянки.
Як вбачається з висновку Івано-Франківського відділу комплексного проектування від 01.12.2006 року № 268/52, ця дорога не може використовуватись для експлуатації і руху по ній автомобільного транспорту ( а.с. 14-17). Про це ж зазначено і в рішенні Івано-Франківського міського суду від 12.09.2007 року ( а.с. 8-10).
За цих підстав суд не може взяти до уваги пояснення третьої особи та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу того, що третя особа набула право власності на землю за набувальною давністю, а позивач може облаштувати дорогу через земельну ділянку ОСОБА_6
Таким чином, спірна земельна ділянка є дійсно землями комунальної власності, а тому, з врахуванням інтересів позивача, по ній доцільно було б облаштувати під»їздну дорогу до його земельної ділянки.
Той факт , що така дорога там існувала , підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, виданими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також фотознімками дороги, затвердженими депутатом селищної ради.
Виділення незначного розміру земельної ділянки для облаштування дороги до землі позивача істотно не порушить прав третьої особи, якщо селищна рада і надалі вирішить надати їй цю земельну ділянку у власність.
Долучений до справи акт встановлення та узгодження зовнішніх меж, на якому є підпис позивача, суд не бере до уваги, оскільки на даному акті відсутня дата його складання, а підпис вчинений не позивачем, чого і не заперечує представник селищної ради ОСОБА_3
За таких обставин, не вирішивши питання про облаштування дороги до земельної ділянки позивача, суд вважає, що селищна рада передчасно надала ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку та затвердила акт встановлення меж.
А тому, на підставі ст. 393 ЦК України, ст. ст. 116, 118, 119, 152 ЗК України та керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
позов задоволити. Рішення Ворохтянської селищної ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 27.12.2007 року № 91-14/2007 в частині відмови ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки для облаштування під»їздної дороги до належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0, 3884га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства і знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка, та у частині видачі ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться в смт. Ворохта по вул. .Шевченка, 9 площами 0, 4703га та 0, 0760га для ведення особистого селянського господарства і в затвердженні встановлення межі за літерами В і Г між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 визнати незаконним.
Зобов»язати Ворохтянську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про облаштування дороги за рахунок суміжних земель комунальної власності до належної йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0, 3884га, яка розташована в смт. Ворохта по вул. .Шевченка.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.