ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/20 22.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Лідіс"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ-ІНВЕСТ-МЕДІА"

Про стягнення 2 199 565,97 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

від позивача           ОСОБА_1 (дов. від 01.02.2011р.)

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 22 квітня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Лідіс" (надалі позивач, або покупець) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ-ІНВЕСТ-МЕДІА" (надалі відповідач, або постачальник) 2 199 565,97 грн. заборгованості, в тому числі 2 000 000 грн. –основного боргу, 124 000 грн. –інфляційних втрат, 26 136,97 грн. –відсотків річних та 49 429,00 грн. –пені, за договором поставки №12/05-2 від 12.05.2010р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. порушено провадження у справі № 24/20 та призначено до розгляду на 04.04.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 22.04.2011р. у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судове засідання 22.04.2011р. з’явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві №6712 від 11.03.2011р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав та про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №14203048 від24.03.11р.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи, та з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №12/05-2 (далі –договір №12/05-2), за умовами якого відповідач зобов’язався поставити позивачеві товар, а позивач зобов’язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього відповідну суму.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору №12/05-2, оплата товару здійснюється у безготівковій формі в тому числі 50% вартості кожної партії товару оплачується попередньо.

На виконання договору №12/05-2 позивач, платіжними дорученнями №172 від 13.07.2010р. та №203 від 04.08.2010р., в якості попередньої оплати, перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн.

У відповідності до договору №12/05-2, позивач надіслав відповідачу письмове повідомлення про надання товару, що підтверджується заявкою, за вих. №57 від 19.08.2010р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору відвантаження товару мало бути здійснене відповідачем не пізніше 5 днів з моменту отримання повідомлення на надання товару.

Листом за вих. №68 від 16.09.2010р., позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути раніше сплачені кошти.

20.09.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. №71), відповідно до якої він відмовився від договору №12/05-2, оскільки в зв’язку з невиконанням відповідачем взятих зобов’язань, у позивача відпала необхідність в придбаванні його товару. Одержані кошти в сумі 2 000 000,00 грн. позивач вимагав повернути на протязі семиденного строку.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ "НВП "Лідіс" наполягає на тому, що ТОВ "КЕПІТАЛ-ІНВЕСТ-МЕДІА", в порушення взятих зобов’язань, у визначений договором №12/05-2 строк товар не передало, а подальшому не повернуло одержані кошти, в зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 2 000 000,00 грн.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач підтвердив поданими доказами виконання умов договору №12/05-2 та перерахування відповідачу попередньої оплати.

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов’язок підтвердити факт передачі позивачу товару у передбачений договором строк або повернення одержаної попередньої оплати, покладається саме на відповідача.

ТОВ "КЕПІТАЛ-ІНВЕСТ-МЕДІА" не надало жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а відтак господарський суд вважає що факт порушення відповідачем договірних зобов’язань також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525-526 Цивільного кодексу України, які передбачають що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частина 1 статті 665 ЦК України передбачає, що у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи те, що позивач підтвердив факт невиконання відповідачем договірних зобов’язань та відмовився від договору №12/05-2, суд вважає доведеним факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за непоставлений товар на суму 2 000 000 грн.

Таким чином. в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд за невиконання зобов’язання стягнути з відповідача збитки від інфляційних втрат в сумі 124 000,00 грн., річні відсотки в сумі 24 136,97 грн. та пеню в сумі 49 429,00 грн., які він обрахував за період з 23.09.2010р. по 28.02.2011р.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, відсотків річних та пені відповідає діючому законодавству частково з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.2. договору №12/05-2, за невиконання зобов’язання за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.

Претензія за вих. №71, в якій міститься вимога про повернення одержаної попередньої оплати, датована 20.09.2010р. З урахуванням терміну поштового обігу та положень ст. 530 ЦК України, відповідно до якої з моменту пред’явлення вимоги боржник зобов’язаний повернути борг на протязі 7 днів, останнім строком для повернення грошових коштів відповідачем є 04.10.2010р.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають збитки від інфляційних втрат та відсотки річні за 147 днів за період з 05.10.2010р. по 28.02.2011р.

Виходячи із суми основного боргу, з якої мають бути обраховані штрафні санкції, стягненню з відповідача підлягає: 12 000,00 грн. –інфляційних втрат та 24 164,38 грн. –відсотків річних.

Вимога про стягнення з відповідача 49 429,00 грн. пені є необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.2. договору №12/05-2 передбачена пеня у випадку порушення покупцем (позивач) за затримку оплати вартості одержаного товару. Пеня за невиконання постачальником зобов’язань по поставці товару покупцеві договором взагалі не передбачена.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 49 429,00 грн. пені задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Лідіс" підлягає задоволенню частково на загальну суму 2 036 164,38 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, господарські витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній сумі позовних вимог та становлять: 20 361,64 грн. - державного мита та 218,46 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КЕПІТАЛ-ІНВЕСТ-МЕДІА" (адреса: 010103, м. Київ, вул. Драгоманова, 10/10, оф. 61, код ЄДРПОУ 35573270) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Лідіс" (61099, м. Харків, вул. Єнакіївська, 1, оф. 210, код ЄДРПОУ 33605504) 2 000 000 (два мільйони) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 24 164 (двадцять чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн. 38 коп. –відсотків річних, 20 361 (двадцять тисяч триста шістдесят одну) грн. 64 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів, з дня з його підписання.

          Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 26.04.2011р.