КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.06.2009                                                                                           № 8/75

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Алданової  С.О.

 суддів:            Тищенко  О.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача - Гришина О.О. (довіреність № 1 від 19.01.2009 р.)

від відповідача – Таринський В.В. (довіреність № 22-06/09-2 від 22.06.2009 р.)

                                    Клокун Т.Г. (довіреність № 01-06/09-1 від 01.06.2009 р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен груп"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2009

 у справі № 8/75 (суддя Катрич В.С.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен груп"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія"

              

             

 про                                                   визнання контракту на виконання робіт при будівництві № 24/05-07 від 24.05.2007р. недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „ЄС Продакшен груп”       (далі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська будівельна компанія” (далі – відповідач) про визнання контракту на виконання робіт при будівництві № 24/05-07 від 24.05.2007 ТЦ р. недійсним.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що в порушення п. п. 2.3., 6.2. контракту № 24/05-07 ТЦ від 24.05.2007 р., між сторонами відсутня додаткова угода про перегляд договірної ціни, а також відсутня додаткова угода про зміни та доповнення робіт. На цій підставі позивач просить визнати недійсним контракт № 24/05-07 ТЦ від 24.05.2007 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 р. в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р №3 „Про судову практику про визнання угод недійсними”, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Враховуючи те, що позивачем не доведено, що наявні передбачені законом підстави для визнання контракту недійсним, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.    

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідача в судовому засіданні та відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечували проти її доводів, просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.05.2007 р. між сторонами по справі було підписано контракт                 № 24/05-07 ТЦ на виконання робіт при будівництві (далі – Контракт), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався виконати роботи по реконструкції частини приміщень будівлі Національної телекомпанії України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова 42, а саме: загально будівельні, впоряджувальні та електромонтажні роботи в приміщеннях 2-го поверху, загальною площею 151,71 кв. м., та приміщеннях 3-го поверху, загальною площею 338,6 кв. м. та здати ці роботи в установлений строк позивачу, відповідно до умов контракту, а позивач зобов'язався надати відповідачу будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти виконані роботи та оплатити договірну ціну виконаних робіт, проіндексованих із врахуванням рівня інфляції.

Згідно п. 3.1. Контракту строк виконання робіт становить чотири місяці з дати підписання відповідачем акту прийому передачі будівельного майданчика, комплекту проектної документації та отримання авансу, як передбачено абз. 2 п. 4.2. цього Договору.

Як вбачається з п. 2.1. Контракту, договірна ціна робіт є динамічною та складає – 1948681,67 грн., ПДВ 20 % - 389736,33 грн., всього на загальну суму 2338418,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Контракту договірна ціна може переглядатися сторонами за наступних умов: зміна за рішенням або за вини Замовника строків будівництва; необхідність врахування інфляційного подорожчання; зміна обсягів і складу робіт передбачених узгодженим дефектним Актом; при підвищенні, після укладання контракту ринкових та отпускних цін на будівельні матеріали та послуги, які використовуються для виконання робіт.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод                         (п. 2.3. Контракту).

Згідно п. 6.2. Контракту, рішення Замовника про зміни і доповнення робіт приймаються Підрядником до виконання при умові внесення їх у проектну документацію, а також, якщо це потрібно, при перегляді строків і договірної ціни. Такий перегляд оформляється додатковою угодою. При неможливості підписання угоди до початку виконання додаткових робіт сторони складають протокол про їх виконання, де визначають строки підписання угоди і право Підрядника на зміну строків виконання робіт і договірної ціни.

Позивач посилається на те, що між замовником та підрядником не було підписано жодних документів передбачених п. 6.2. Контракту, а отже вимоги відповідача про оплату додаткових робіт є необгрунтованими, тому позивач просить визнати спірний контракт недійсним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції та вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 „Про судову практику про визнання угод недійсними”. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Аналогічна позиція міститься в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутні підстави для визнання Контракту № 24/05-07 ТЦ від 24.05.2007 р. недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄС Продакшен” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 14.05.2009 р. у справі         № 8/75 залишити без змін.

Матеріали справи № 8/75 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Тищенко  О.В.

                                                                                          Шапран В.В.

 26.06.09 (відправлено)